Ўл¤х до порозум≥нн¤

 ост¤нтин Ћев≥н

ƒжерело: "”крањнська правда"

"¬ыдающеес¤, а по современным меркам и в высшей
степени оригинальное свойство англичан в том,
что они обладают традицией не убивать друг друга "
ƒж. ќруэлл. "јнгличане"

—таЇ вже доброю традиц≥Їю щороку, на св¤то ѕокрови писати щось про ”ѕј, наше ставленн¤ до нењ, про "—х≥д-«ах≥д", проблеми самовизначенн¤ ≥ пошуку нац≥ональноњ ≥дењ.

ўе одна тема дл¤ дискус≥й довжиною в дес¤тил≥тт¤: рос≥йський флот ≥ ма¤ки в  риму, ћельниченко ≥ √онгадзе, перспективи вступу в ™—Е тепер також ≥ визнанн¤ ”ѕј.

ћожна майже напевно сказати, що в≥дзначенн¤ р≥чниц≥ створенн¤ ѕовстанськоњ јрм≥њ будуть щороку проходити за одним ≥ тим же сценар≥Їм Ц масов≥ п≥ар акц≥њ ¬≥тренко, —имоненко ≥ “¤гнибока на вулиц¤х ≥ площах  иЇва, спаленн¤ флаг≥в ”ѕј в  риму, ¤к≥сь ≥ще локальн≥ новини з≥ Ћьвова, ’аркова, ‘ранк≥вська ≥ ѕолтави, ¤к≥, вт≥м, н≥кого не ц≥кавл¤ть.

ќстаточного р≥шенн¤ прийн¤то не буде, "вищим ≥нстанц≥¤м" воно не потр≥бно. ѕрезидент так хоробро ≥ посл≥довно в≥дстоюЇ уп≥вц≥в, бо напевно знаЇ, що парламент закон не схвалить.

јле ж, мова насправд≥ не про оф≥ц≥йне визнанн¤ ѕовстанськоњ јрм≥њ ≥ не про тих, хто заробл¤Ї пол≥тичний кап≥тал на св¤т≥  озацькоњ «броњ. ћова нав≥ть не про ”ѕј. …детьс¤ про нас ≥з вами. якщо хтось забув, ми з вами Ц украњнський народ.

¬с¤ наша ≥стор≥¤ Ц це ≥стор≥¤ боротьби ≥з внутр≥шньою опозиц≥Їю ≥ кожна в≥йна у нас, ¤к в≥рно каже крилатий висл≥в, автоматично стаЇ громад¤нською.

¬ласне, все наше бутт¤, ¤кщо погл¤нути п≥д в≥дпов≥дним кутом, це ≥стор≥¤ ”ѕј. ÷е коли одна частина Ц за, ≥нша Ц проти, а б≥льш≥сть не розгинаЇтьс¤ в≥д роботи ≥ п'Ї.

 ожна ≥сторична под≥¤ знаменуЇ в соб≥ новий розкол - територ≥альний, мовний, рел≥г≥йний, ≥деалог≥чний, що проходить не т≥льки по м≥стах ≥ селах, але ≥ по родинах, додаючи нац≥ональн≥й вдач≥ додаткову рису.

≤ кожне наступне покол≥нн¤ додаЇ нових шрам≥в, суперечностей ≥ докладаЇ щоразу ще б≥льш невдалих зусиль на шл¤ху приведенн¤ калейдоскопу украњнства до сп≥льного знаменника, до Їдиноњ, ч≥тко визначеноњ константи, ¤к≥й буде беззаперечно дано назву Ц ”крањна. ≤ вже н≥хто не буде мати сумн≥в≥в з приводу того що саме це ≥ Ї ”крањна. Ќарешт≥.

≈моц≥онал≥зм, ¤к одна з найхарактерн≥ших рис, притаманна населенню на всьому пром≥жку в≥д ƒонецька до ”жгорода. Ќам важко мислити глобально, бо ми надто бурхливо переживаЇмо поточний момент (або його ≥м≥тац≥ю) ≥, щойно його забувши, знаходимо ≥нший.

ј дл¤ того щоб оперувати ≥ мислити великими об'Їмами ≥нформац≥њ, необх≥дна концентрац≥¤. јдепти емоц≥онал≥зму ≥ невдал≥ стратеги Ц от хто завжди сто¤в ≥ дос≥ стоњть на чол≥ украњнськоњ державотворчост≥.

јле до чого це все. Ќе сказано н≥чого нового, давно вже перемелено-пережовано.

ј питанн¤ стоњть в тому, чому, виход¤чи на поле бою, наш≥ "стратеги" категорично в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д ≥снуючого ландшафту (тому що з картою не зб≥гаЇтьс¤) ≥ розстр≥люють дв≥ третини власних солдат (бо вони вд¤гнен≥ "не по форм≥")?

„ому вони завжди так нагло програють? „ому н≥коли не використовують ту м≥сцев≥сть, на ¤к≥й все одно прийдетьс¤ битись, ≥ тих солдат, що вже вишикувались ≥ готов≥ до бою? ≈моц≥њ заважають?

ѕ≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни ”крањна зазнала найб≥льших в ™вроп≥ людських ≥ матер≥альних втрат, вона винесла на соб≥ найт¤жч≥ випробуванн¤ в≥йни. якби не украњнц≥, що боролись в лавах рад¤нськоњ арм≥њ, ≥ т≥, що чинили оп≥р на окупован≥й нацистами територ≥њ, не було б ¬еликоњ ѕеремоги.

„есть њм ≥ слава, њх подвиг ми не повинн≥ забути н≥коли. Ќаш≥ украњнськ≥ рад¤нськ≥ партизанськ≥ з'Їднанн¤, що робили рейди на тис¤ч≥ к≥лометр≥в в тилу ворога, даючи нащадкам приклад мужност≥ ≥ любов≥ до своЇњ земл≥, г≥дн≥ закарбуванн¤ в наш≥й пам'¤т≥.

¬о¤ки ”крањнськоњ ѕовстанськоњ јрм≥њ, ц≥ героњ самопожертви ≥ незламноњ м≥ц≥, що створили небувалий в ≥стор≥њ приклад героњчноњ боротьби проти двох ≥мпер≥й, не будуть забут≥. ѓх боротьба буде ще не раз осп≥вана нащадками.

„ому б не гл¤нути на под≥њ 60-р≥чноњ давнини саме так?

Ѕ≥льше того - перша половина стол≥тт¤. —правжн¤ анарх≥стська республ≥ка √ул¤йполе Ц небувале утворенн¤ на теренах ™вропи, не маЇ под≥бних аналог≥в. ћахно Ц символ не г≥рше „е √евари, у Ќестора ≤вановича просто були складн≥ш≥ географ≥чн≥ умови.

Ѕоротьба за ≥снуванн¤ ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки Ц величезний зр≥ст самосв≥домост≥ народу, з огл¤ду на колон≥альний статус впродовж стол≥ть. Ќаш≥ украњнськ≥ комун≥сти Ц найкращ≥ комун≥сти в св≥т≥.

’то ще ≥з вищого кер≥вництва парт≥њ м≥г бути наст≥льки чесним перед собою ≥ перед своњм народом, ¤к голова ”–—– —крипник, ¤кий, маючи перед очима голод 32-го ≥ величезн≥ репрес≥њ проти ≥нтел≥генц≥њ, пустив соб≥ пулю в лоб?

Ѕ≥льше? ¬сю другу половину с≥мнадц¤того ≥ майже все в≥с≥мнадц¤те стол≥тт¤ рос≥йську ≥мпер≥ю вивчало, ≥ окультурювало украњнське дух≥вництво ≥ випускники ћогил¤нськоњ академ≥њ та ≥нших духовних ≥ мирських заклад≥в ”крањни.

Ћ≥тературна рос≥йська мова сформувалась п≥д величезним впливом наших книжник≥в, вони власне внесли вагомий внесок в саме створенн¤ ц≥Їњ л≥тературноњ мови. “о нав≥що робити такий впертий ≥, в ≥снуючих умовах "двомовност≥" населенн¤, неефективний л≥нгв≥стичний антагон≥зм?

Ќемало украњнц≥в-шл¤хтич≥в спричинились до видатних под≥й в ≥стор≥њ (≥ на корись) ѕольщ≥. „ому нам про них нев≥домо?

„ому ми не користуЇмось вс≥ма надбанн¤ми наших предк≥в?  римськ≥ татари, до реч≥, теж мають що розказати про своЇ минуле.

”крањнська ≥стор≥¤ Ц це ≥стор≥¤ страждань, розбрату ≥ великоњ кров≥. ≤стор≥¤ розкол≥в ≥ шрам≥в, що в≥д час≥в ’мельницького ≥ ћазепи не заживають, а продовжують гноњтись, унеможливлюючи завершенн¤ процесу консол≥дац≥њ того Їдиного ц≥лого, що ми нарешт≥ назвемо "”крањною" ≥ не зробимо помилку.

≤ Ї лише два шл¤хи Ц шл¤х взаЇмовиключенн¤, в≥др≥занн¤ того, що виходить за "рамки", що не сходитьс¤ з картою ≥ од¤гнено не по форм≥, ≥ шл¤х збиранн¤.

«биранн¤ розб≥жностей воЇдино, шл¤х признанн¤ нашого в≥ков≥чного братовбивства нев≥д'Їмною складовою ≥ нав≥ть (нехай, чому б ≥ н≥?) найхарактерн≥шою рисою.

ўоб наступного разу, в процес≥ "р≥занн¤" не стати б≥дн≥шими культурно, а можливо нав≥ть, нац≥лившись, уже взв≥вши курок, засоромитись. ≤ стати поруч.

"ј украњнц≥, прославлен≥ по св≥тах
як найб≥льш≥ вбивц≥ ≥ зар≥з¤ки,
√айдамакобандер≥вц≥ Ц лют≥ дейнеки,
ѕостраховище св≥тове,
ј украњнц≥ стр≥л¤ли по украњнц¤х,
ј украњнц≥ в≥шали украњнц≥в
≤ дос≥ катують одне одного
« витонченою жорсток≥стюЕ
Ѕезсмертний народ! Ќезнищимий народ!"
≤ван ƒрач. "—амообслуговуванн¤"

ƒжерело: "”крањнська правда"

¬ернутьс¤ на предыдущую страницу

¬ернутьс¤ на главную страницу

Сайт управляется системой uCoz