|
”крањнц≥... ѕереможц≥ чи жертви в≥йни?
¬асиль „ервон≥й ƒжерело: "”крањнська правда" ¬з¤тис¤ за перо мене спонукала широкомасштабна пропагандистська кампан≥¤ з антиукрањнським присмаком, присв¤чена так званому ƒню ѕеремоги, ¤ка заполонила еф≥ри вс≥х украњнських телеканал≥в та вулиц≥ украњнських м≥ст. Ќав≥ть за час≥в ўербицького чи учми не було таких гучних панег≥рик≥в "визволител¤м", ¤к за правл≥нн¤ ёщенка, що розт¤гнули аж на три тижн≥. ≤ це на 18 роц≥ Ќезалежност≥ ”крањни! ћоњ родич≥, ¤к ≥ б≥льш≥сть украњнц≥в, боролис¤ з фашизмом ¤к у „ервон≥й јрм≥њ, так ≥ в лавах ”ѕј. ћен≥ легко говорити на тему в≥йни в будь-¤к≥й аудитор≥њ. јле дал≥ терп≥ти приниженн¤ украњнц≥в через применшенн¤ њх внеску в очищенн¤ ™вропи в≥д н≥мецького фашизму та ™враз≥њ в≥д рос≥йського нац≥онал-б≥льшовизму ≥ через прищепленн¤ нам не≥снуючих провин за чуж≥ гр≥хи ¤ не хочу. «а 18 рок≥в кер≥вники ”крањни так ≥ не виробили власноњ украњнськоњ оц≥нки ходу в≥йни, насл≥дк≥в в≥йни, внеску украњн≠ського народу в перемогу над обома агресорами та орган≥заторами в≥йни - нацистами ≥ комун≥стами. —аме тому п≥дручники ≥стор≥њ дл¤ школ¤р≥в дос≥ подають майже без зм≥н ≥стор≥ю в≥йни в рад¤нськ≥й, тобто рос≥йськ≥й ≥нтерпретац≥њ, ототожнюючи њњ з ≥стор≥Їю так званоњ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ. Ѕагатьом в ”крањн≥ не хочетьс¤, щоб украњнц≥ д≥зналис¤ всю правду про кривав≥ под≥њ 1938-1953 рок≥в. Ѕо в цього покол≥нн¤ можуть з'¤витис¤ нормальн≥, а не рабськ≥ вимоги до своњх сус≥д≥в Ц колишн≥х окупант≥в... ≤стор≥ю потр≥бно знати без прикрас. ≤ вивчати њњ на правдивих фактах, дивл¤чись на нењ украњнськими очима, а не позиченими у московського чи тель-ав≥вського посла. Ѕо результатами в≥йни на к≥стках м≥льйон≥в украњнських жертв в≥йни й надал≥ будуть користуватис¤ ≥ збагачуватис¤ т≥, хто розпочав в≥йну або т≥, хто не наваживс¤ п≥дн¤ти свою зброю проти двох агресор≥в. ≤сторична правда пол¤гаЇ в тому, що ƒруга св≥това в≥йна розпочалас¤ не в 1941 роц≥ нападом Ќ≥меччини на ———–, а в 1939-му нападом ———– на ‘≥нл¤нд≥ю, а пот≥м ≈стон≥ю, Ћатв≥ю, Ћитву, –умун≥ю та ѕольщу. ѕри цьому перш≥ два роки в≥йни ———– ≥ Ќ≥меччина були державами-союзниками; њх вожд≥ √≥тлер ≥ —тал≥н симпатизували один одному; червоноарм≥йц≥ ≥ солдати ¬ермахту проводили сп≥льн≥ в≥йськов≥ паради в √родно, Ѕрест≥, ѕ≥нську, «олочев≥. Ѕер≥¤ в газет≥ "ѕравда" називав н≥мецький нац≥онал-со≠ц≥ал≥зм братерською ≥деолог≥Їю. “ому й не дивно, що ц¤ н≥мецько-рад¤нська дружба завершилас¤ так званим пактом ћолотова-–≥ббентропа, ¤кий розв'¤зав руки агресивн≥й ћоскв≥ в њњ намаганн¤х окупувати величезн≥ територ≥њ сус≥дн≥х держав. ”же у вересн≥ 1939 року п≥д рад¤нською окупац≥Їю опинилас¤ вс¤ ”крањна. Ќа зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ прийшло не визволенн¤, а терор, розкуркуленн¤ ≥ колектив≥зац≥¤, арешти та розстр≥ли актив≥ст≥в патр≥отичних орган≥зац≥й, св¤щеник≥в, ≥нтел≥генц≥њ. ћайже 1,2 м≥льйони так званих ворог≥в народу були вивезен≥ в азахстан ≥ —иб≥р. ѕро це сьогодн≥ мовчать ≥ в ћоскв≥, ≥ в иЇв≥. як не хочуть говорити ≥ про те, що саме украњнських новобранц≥в часто кидали на н≥мецьк≥ укр≥пленн¤ без зброњ, без набоњв, п≥д дулами заградзагон≥в, аби знищити тих, хто вижив п≥сл¤ страшного √олодомору. ѕотр≥бно згадати бездарних ≥ жорстоких червоних генерал≥в, ¤к≥ п≥д час оборони иЇва та ’аркова здавали в н≥мецький полон м≥льйонн≥ арм≥њ. ЌемаЇ дос≥ вс≥Їњ правди про штрафн≥ батальйони, про розстр≥ли комун≥стами тих, хто вт≥к з н≥мецького полону, про рад¤нськ≥ концтабори дл¤ тих, хто вже побував у таборах фашистських, про особливу роль —ћ≈–Ўу, про енкаведист≥в, ¤ким була нашпигована кожна в≥йськова частина ≥ загони ¤ких були послан≥ в «ах≥дну ”крањну п≥д маскою червоних партизан≥в дл¤ боротьби не з фашистами, а з украњнськими повстанц¤ми та мирним населенн¤м. ћонголо-татарську п≥дступн≥сть ≥ вин¤ткову жорсток≥сть так званих визволител≥в добре пам'¤тають ≥ латиш≥, ≥ естонц≥, ≥ пол¤ки, ≥ чехи, ≥ угорц≥. –ад¤нськими "визволител¤ми" було зівалтовано 15 м≥льйон≥в ж≥нок (на територ≥њ Ќƒ– Ц практично вс≥ ж≥нки!), 6 м≥льйон≥в з ¤ких зробили аборти, чого не було в британськ≥й чи американськ≥й зонах окупац≥њ. ≈коном≥ку держав соцтабору (рад¤нськоњ зони окупац≥њ) було в≥дкинуто на дес¤тки рок≥в у пор≥вн¤н≥ з крањнами ™вропи, ¤к≥ опинилис¤ п≥д Ќј“ќ. ”се це Ц сотн≥ тис¤ч безневинних жертв. ”се це Ц г≥рка правда т≥Їњ в≥йни, ¤ка завдала украњнц¤м непоправних втрат. «а даними англ≥йського ≥сторика Ќормана ƒейв≥са, в роки ƒругоњ св≥товоњ в≥йни загинуло 20 м≥льйон≥в украњнц≥в Ц найб≥льш≥ жертви серед ус≥х народ≥в св≥ту. «а це Ївропейц≥ повинн≥ украњнц¤м руки ц≥лувати, пам'¤тники ставити, а не йти на пов≥дку у ‘—Ѕ ≥ ћоссаду, звинувачуючи украњнц≥в у сп≥впрац≥ з фашистами, ¤к цин≥чно це робить н≥мецька ‘ем≥да по в≥дношенню до червоноарм≥йц¤ ≤вана ƒем'¤нюка, ¤кий потрапив у н≥мецький полон. “ак, де¤к≥ украњнц≥, ¤к ≥ вс≥ (п≥дкреслюю Ц вс≥ Ївропейц≥!) воювали на боц≥ н≥мц≥в (≥ то не до к≥нц¤ в≥йни) лише у склад≥ одн≥Їњ див≥з≥њ "√аличина" та двох батальйон≥в Ц "Ќахт≥галь" ≥ "–оланд" (жодним чином не пов'¤зан≥ з ”ѕј), що нал≥чували загалом не б≥льше 30 тис¤ч во¤к≥в. Ќатом≥сть ц≥л≥ держави, так≥ ¤к ≤тал≥¤, япон≥¤, ”горщина, –умун≥¤, Ѕолгар≥¤, ’орват≥¤ тощо, були союзниками Ќ≥меччини. ≥льк≥сть пол¤к≥в, Їврењв, француз≥в, бельг≥йц≥в та ≥нших окупованих народ≥в ™вропи, що воювали у формуванн¤х SS, ¬ермахту, охоронних, пол≥ц≥йних та ≥нших формуванн¤х ≤≤≤ –ейху, була у кожноњ окремо Ївропейськоњ нац≥њ набагато б≥льшою, н≥ж згадан≥ 30 тис¤ч украњнц≥в. —ьогодн≥ см≥ливо можна стверджувати, що серед окупованих народ≥в ™вропи найменша к≥льк≥сть, що добров≥льно або примусово стала п≥д прапори ≥ багнети јдольфа √≥тлера, - це украњнц≥! ¬л≥тку 1942 року приблизно 500 тис¤ч рос≥¤н вже служили в н≥мецьк≥й арм≥њ, а на к≥нець того ж року њх к≥льк≥сть в р¤дах ¬ермахту, —— та ≥нших в≥йськово-пол≥ц≥йних ≥ допом≥жних формуванн¤х стала коливатис¤ в≥д 800 до 1 м≥льйона чолов≥к. ¬≥домий французький ≥сторик . . ∆ура стверджуЇ, що њх к≥льк≥сть Ц п≥втора м≥льйони. –ос≥¤нин став вагомою ф≥гурою п≥сл¤ н≥мц¤, що п≥д нацистськими штандартами погодивс¤ вести безкомпром≥сну збройну боротьбу проти „ервоноњ арм≥њ, рад¤нськоњ держави та своЇњ батьк≥вщини. “о чому рос≥¤ни, пол¤ки чи Їврењ не см≥ють њх називати пос≥бниками фашист≥в, н≥мецькими прихвосн¤ми, нацистами, колаборантами, а украњнц≥в все част≥ше називають фашистами? ≤ це на украњнських телеканалах! „и не тому, що ц≥ телеканали належать не украњнц¤м? Ќевже цього не розум≥Ї так звана украњнська влада? Ќе розум≥ють, бо ≥ президент, ≥ ур¤д, ≥ парламент купилис¤ на дешеву рос≥йську пропаганду ≥ поширюють в ”крањн≥ чуж≥ украњнц¤м ≥дењ "великоњ перемоги" так званого рад¤нського народу, а значить, —тал≥на. ƒоказ? ѕростий! ”крањнська влада не вважаЇ за потр≥бне засудити комун≥зм ≥ —тал≥на так, ¤к у 45-му судили нацизм ≥ √≥тлера. –ос≥¤ не лише привласнила перемогу над фашизмом соб≥, вона використовуЇ цю дату ¤к ≥деолог≥чний плацдарм дл¤ боротьби з украњнською державн≥стю ≥ дл¤ новоњ окупац≥њ ”крањни. —початку ≥деолог≥чноњ, ≥нформац≥йноњ, церковноњ, економ≥чноњ, а згодом ≥ територ≥альноњ. ѕравда пол¤гаЇ в тому, що п≥сл¤ червн¤ 1941 року ”крањна опинилас¤ в жорнах двох тотал≥тарних режим≥в ≥ особливого вибору в б≥льшост≥ украњнц≥в п≥д час моб≥л≥зац≥њ не було. “ому ми маЇмо в≥ддати належну шану тим украњнц¤м, хто був примусом моб≥л≥зований до „ервоноњ јрм≥њ та загинув у боротьб≥ з фашизмом. ћало хто знаЇ про те, що в когорт≥ √ероњв –ад¤нського —оюзу половина украњнц≥в, ¤к ≥ те, що на 2009 р≥к в ”крањн≥ проживаЇ всього 219 тис¤ч фронтовик≥в, а так звана ¬сеукрањнська орган≥зац≥¤ ветеран≥в нараховуЇ аж 3 млн. член≥в. —аме њх, енкаведист≥в, кагеб≥ст≥в, пол≥трук≥в, народжених п≥сл¤ 1927 року, ми бачимо на парадах, де вже немаЇ фронтовик≥в, бо њм далеко за 80 ≥ вони ледь жевр≥ють на м≥зерн≥ пенс≥њ, на в≥дм≥ну в≥д вгодованих ветеран≥в Ќ ¬ƒ. “а найб≥льшою ганьбою нин≥шньоњ украњнськоњ влади Ї те, що в ”крањнськ≥й держав≥ не визнан≥ т≥, хто з≥ зброЇю в руках без примусу, добров≥льно боровс¤ за нењ проти н≥мецьких, рос≥йських, угорських, польських та ≥нших окупант≥в. ”крањнськ≥ повстанц≥ - справжн≥ √ероњ ”крањни. —аме њх безсмертний подвиг ≥ прин≥с ”крањн≥ омр≥¤ну Ќезалежн≥сть. ƒл¤ украњнц≥в ƒруга св≥това в≥йна завершилас¤ лише 24 серпн¤ 1991 року. ƒоки влада не стане украњнською, доки влада не вимагатиме в≥д ≥нших крањн ≥ народ≥в шанувати украњнц≥в ¤к нац≥ю, що поклала на в≥втар перемоги над фашизмом найб≥льшу к≥льк≥сть жертв, доти в нас не буде сильноњ нац≥ональноњ держави, ¤ку створили, наприклад, Їврењ, саме ¤к жертви в≥йни. ”крањнц≥ - не переможц≥, а жертви в≥йни, ≥ не менш≥, н≥ж Їврењ. ј тому маЇмо не менше прав, н≥ж Їврењ, на створенн¤ власноњ нац≥ональноњ держави, де б в ус≥х сферах пол≥тичного, економ≥чного, в≥йськового, ≥нформац≥йного, культурного, церковного житт¤ керували б представники кор≥нноњ нац≥њ, ¤ка найб≥льшою самопожертвою серед народ≥в св≥ту виборола св¤щенне право на своЇ нац≥ональне в≥дродженн¤ з попелу в≥йни. ≤ першим кроком у цьому напр¤мку маЇ стати в≥дмова в≥д заграванн¤ з колишн≥ми ¤вними ≥ таЇмними орган≥заторами в≥йни та св¤ткуванн¤ так званого ƒн¤ ѕеремоги за чужими сценар≥¤ми. ƒн≥ завершенн¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни мають залишитис¤ лише поминальними дн¤ми, коли вс≥ украњнц≥ за христи¤нськими традиц≥¤ми молитимутьс¤ у храмах та б≥л¤ могил вс≥х жертв ≥ вс≥х учасник≥в в≥йни. ¬ ≥м'¤ примиренн¤ украњнц¤ з украњнцем! ¬ ≥м'¤ ”крањни, а не њњ кат≥в, що дос≥ не пока¤лись! ¬асиль „ервон≥й, народний депутат ”крањни чотирьох скликань ƒжерело: "”крањнська правда" |
¬ернутьс¤ на предыдущую страницу