ƒжерело: "”крањнська правда"
|
≥но зам≥сть гармат ≥ хами зам≥сть митц≥в
—ерг≥й √рабовський ƒжерело: "”крањнська правда" ’то ще не пом≥тив: у сучасн≥й –ос≥њ не шкодують кошт≥в на к≥но. ≤ чи не передус≥м Ц на ≥сторичне. “очн≥ше, на те, що зветьс¤ ≥сторичним. ѕопри економ≥чну кризу, попри конфл≥кти м≥ж к≥нематограф≥стами, попри критичн≥ реценз≥њ зац≥л≥лих рос≥йських незалежних ≥нтелектуал≥в на нов≥ блокбастери. Ѕа б≥льше: спробував був збунтуватис¤ —оюз к≥нематограф≥ст≥в проти двадц¤тир≥чноњ диктатури ћикити ћихалкова, сина трич≥ г≥мнотворц¤, придворного поета вс≥х совЇтських генсек≥в ≥ рос≥йських президент≥в —ерг≥¤ ћихалкова, - ≥ бац! Ѕунт придушений, корен≥ змови ви¤влен≥ аж за океаном, сам ћихалков роздаЇ ≥нтерв'ю, де розказуЇ, що його благословила на кер≥вництво к≥ношниками церква ≥ ледь не сам √осподь Ѕог, в≥трила п≥дн¤т≥ на щогли, курс ≥деолог≥чно вив≥рений! ј що тут дивного? "ѕока народ безграмотен, важнейшими из искусств дл¤ нас ¤вл¤ютс¤ кино и цирк". ƒл¤ аг≥тац≥њ ≥ пропаганди, ¤сна р≥ч. “ак говорив сам ”ль¤нов-Ћен≥н, ≥ цей його нецензурований ≥ непригладжений висл≥в (з "цирком") був добре в≥домий у совЇтськ≥ часи б≥льш-менш осв≥чен≥й публ≥ц≥. ¬ тому числ≥ й т≥й, ¤ка боролас¤ на "≥деолог≥чному фронт≥". Ќараз≥ в –ос≥њ ≥деолог≥Їю займаютьс¤ ¤к кадров≥ чек≥сти, так ≥ "мистецтвознавц≥ та ≥сторики в цив≥льному". ќтож безграмотн≥сть народу в пол≥тичному та св≥тогл¤дному сенсах ретельно культивуЇтьс¤, в рол≥ цирку виступають р≥зноман≥тн≥ "комед≥-клаби" та галк≥ни-задорнови. ј к≥но все б≥льше повертаЇтьс¤ до стану не б≥льше, н≥ж одного ≥з засоб≥в ≥деолог≥чноњ обробки мас. ¬ тому числ≥ Ц у так званому "близькому заруб≥жж≥", ¤ке ремль в≥дверто зве зоною власних ≥нтерес≥в ≥ ¤ке прагне приборкати повн≥стю й Ц за можлив≥стю - остаточно. ќт у цьому контекст≥ й варто, очевидно, сьогодн≥ вести мову про ф≥льм активного й переконаного члена ѕ–‘ ¬олодимира Ѕортка "“арас Ѕульба". «овс≥м не ¤к про тв≥р власне мистецтва ≥ не про екран≥зац≥ю другого вар≥анту пов≥ст≥ ћиколи √огол¤ ≥ не про ¤кийсь в≥дпов≥дник ≥сторичним реал≥¤м. яка там пов'¤зан≥сть з ≥стор≥Їю? ™жи √офман з≥ своњм дел≥катно-вив≥реним блокбастером "¬огнем ≥ мечем" за досить-таки брутально щодо украњнц≥в написаним романом —енкевича може в≥д≥йти вб≥к! ≤детьс¤ Ц ще раз повторюю Ц про в≥дверту к≥нопропаганду, ¤ка маЇ на мет≥ виховувати у рос≥¤н ≥мперську самосв≥дом≥сть ≥ шалену ксенофоб≥ю до «аходу. ≤ тут ¤ не можу погодитис¤ з ќлександром ѕал≥Їм, ¤кий пише : "ƒос≥ спроби створити героњчне к≥но на рос≥йському ≥сторичному ірунт≥ за вс≥ 18 рок≥в нов≥тнього рос≥йського к≥но вигл¤дали в≥дверто третьорозр¤дними". ѕ≥д огл¤дом "чистого" мистецтва Ц так. ѕ≥д огл¤дом ≥деолог≥њ та пропаганди Ц н≥. Ѕо ж тут усе вим≥рюЇтьс¤ ефективн≥стю впливу на ¤кнайширш≥ маси. ¬≥зьм≥мо ф≥льм "ќлександр. Ќевська битва" режисера ≤гор¤ аленова. як на ≥сторичну достов≥рн≥сть Ц ма¤чн¤ божев≥льного. якась бо¤рська змова, що начебто маЇ на мет≥ здати Ќовгород н≥мц¤м, др≥бна прикордонна сутичка, роздута до розм≥р≥в в≥копомноњ битви... ”т≥м, роздув не сам режисер Ц роздула давно ще рос≥йська ≥мперська м≥фолог≥¤. јле от результат вчасноњ по¤ви ф≥льму: кн¤зь ќлександр ярославич, персона вельми сумн≥вних, ¤кщо не сказати б≥льше, моральних ¤костей, холуй «олотоњ ќрди, названий син Ѕати¤, руйн≥вник в≥чового ладу у ѕ≥вн≥чно-—х≥дн≥й –ус≥, пал≥й непок≥рних м≥ст, зрадник, убивц¤ дес¤тк≥в тис¤ч руського люду став номером першим у телешоу "»м¤ –осси¤", себто найб≥льш визначним рос≥¤нином ус≥х час≥в та народ≥в. ≤нший ф≥льм Ц "јдм≥рал" јндр≥¤ равчука. « ≥сторичного погл¤ду Ц справд≥ поЇднанн¤ цирку й к≥нематографу. Ћише два моменти. ѕоза кадром залишивс¤ прих≥д до влади олчака, тобто скиненн¤ ним Їдиноњ на той час законноњ рос≥йськоњ влади, ¤ка мала в основ≥ недобит≥ Ћен≥ним-“роцьким-ƒзержинським-ѕетровським ≥ р≥зними матросами железн¤ками рештки ¬серос≥йських ”становчих збор≥в ≥ рег≥ональн≥ представницьк≥ структури. “ак, це була неефективна ≥ не надто вм≥ла влада, але ж Ц законна, тому з нею в≥йськовим сл≥д було домовл¤тис¤, а не влаштовувати переворот. ќдне слово, реальний олчак був узурпатором, шов≥н≥стом, що ≥ далос¤ взнаки, коли в≥д нього п≥шли не т≥льки украњнськ≥, а й башкирськ≥ частини, та нев≥гласом у тому, що стосувалос¤ воЇнних операц≥й на суходол≥. ј його коханн¤ з јнною “имирьовою було зовс≥м не таким платон≥чним, ¤к це показуЇ ф≥льм: з≥йшлис¤ вони ще в ’арб≥н≥, коли олчак не був ¬ерховним правителем –ос≥њ, ≥ роман њхн≥й тривав п≥втора роки, про що знали вс≥, хто хот≥в. ј щоб чолов≥к коханки п≥д ногами не плутавс¤, олчак в≥дправив контр-адм≥рала —ерг≥¤ “имирьова командувати морськими силами ƒалекого —ходу. ќсь так д≥¤в насправд≥ цей персонаж, ¤кий у ф≥льм≥ ≥ в пр¤мому, ≥ в переносному сенс≥ Ц весь у б≥лому, ледь не ¤нгол в адм≥ральськ≥й особ≥... «вичайно, житт¤ Ц р≥ч складна, ≥, ¤к на мене, ф≥льм би т≥льки виграв, ¤кби у ньому не було котурн≥в та фальш≥, а була реальна людина ≥з своњми вадами ≥ чеснотами - м≥ж ≥ншим, немалими, бо олчак поЇднував у соб≥ флотоводц¤, науковц¤ ≥ справд≥ мужнього чолов≥ка. јле рос≥йським к≥но≥деологам не потр≥бен ≥сторичний д≥¤ч у вс≥й своњй складност≥ Ц њм потр≥бен ф≥льм, що ¤кнайкраще виконуватиме пропагандистську роль. ≤ виконуЇ ж! ј тепер Ц про "“араса Ѕульбу". “очн≥ше, про його автора - про сам ф≥льм вже написано чимало, ≥ ¤ готовий п≥дписатис¤ п≥д твердженн¤ми про його низьк≥ художн≥ ¤кост≥ - ≥ про аг≥тац≥йно-пропагандистську роль. –аджу вс≥м охочим прочитати ≥нтерв'ю з режисером ¬олодимиром Ѕортком . „есно скажу: спершу ¤ думав, що йдетьс¤ про ¤кийсь роз≥граш чи фальшивку. јле спростувань немаЇ, тож доводитьс¤ констатувати: маЇмо перед собою чергового рос≥йського хама, нев≥гласа, шов≥н≥ста, вщент зарозум≥лого персонажа... ќдне слово, вз≥рцевого комун≥ста-номенклатурника, ¤ким ≥ Ї насправд≥ Ѕортко. „и, може, парт≥Їць ужив перед ≥нтерв'ю надто багато ¤когось м≥цного "чаю", сп≥лкуючись ≥з братами по розуму? јле тод≥ треба було дезавуювати ≥нтерв'ю... ¬елике "в≥дкритт¤" Ѕортка, що, ви¤вл¤Їтьс¤, "нет никакого разделени¤ на великорусский и малоросский народы, на русских и украинцев. Ёто мое личное мнение Ц и мнение Ќикола¤ ¬асильевича √огол¤" ¤ нав≥ть коментувати не буду. …ого давно прокоментувала не т≥льки –ос≥йська ≥мператорська академ≥¤ наук, ¤ка визнала окрем≥шн≥сть украњнськоњ мови й украњнського етносу, а й сам... ћикола √оголь, п≥дписавшись, мандруючи ™вропою 1846 року, через чотири роки п≥сл¤ виходу "“араса Ѕульби" у друг≥й редакц≥њ, так: Mr. Nicolas de Gogol, Ukrainien. јле ≥нше "в≥дкритт¤", що, ви¤вл¤Їтьс¤, сини “араса Ѕульби в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що "один слав¤нофил, другой западник", таки варте бодай короткого коментарю. Ѕо ж до сьогодн≥ св≥това наука вважала пол¤к≥в слов'¤нами, а, ви¤вл¤Їтьс¤, пол≥тична прихильн≥сть украњнц¤ до ѕольщ≥ Ц це щось вороже слов'¤ноф≥льству ≥ заслуговуЇ на смертну кару... Ќайб≥льше ж мене повеселило ≥нше "в≥дкритт¤" Ѕортка, з "“арасом Ѕульбою" не пов'¤зане: " огда по¤вилась ѕ——, 80% населени¤ было неграмотным. „ерез 30 лет был запущен спутник. Ёто так". ѕро ¤кий р≥к по¤ви ѕ——, себто парт≥њ б≥льшовик≥в, ≥детьс¤? ѕро 1903, ¤к напол¤гав Ћен≥н? “ак тод≥ в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ неграмотних було не 80%, а 70%. “а ≥ в багатьох ≥нших крањнах ™вропи, де комун≥сти н≥коли не сто¤ли при влад≥, в≥дсоток людей, що не вм≥ли читати й писати, був тод≥ приблизно таким самим. «вичайн≥ процеси модерн≥зац≥њ, т≥льки не по-зв≥р¤чому, ¤к в —овЇтському —оюз≥, проведен≥. ј щодо супутника... Ќевже ж його в 1933 роц≥ запустили, а нам ≥ не сказали, т≥льки режисеров≥ Ѕортку? „и в≥н рахував в≥д жовтневого перевороту Ц так тод≥ виходить 40 рок≥в, ¤к не крути. ÷≥каво, чи так само рахуЇ режисер своњ гонорари, чи в≥н дозвол¤Ї соб≥ вс≥ ц≥ словеса в≥д зневаги до аудитор≥њ? ...ј загалом же йдетьс¤ про справу вельми серйозну, хоч ≥ робл¤ть њњ люди зарозум≥л≥ та хамуват≥. …детьс¤ про використанн¤ к≥нематографу сучасною рос≥йською пол≥тичною ел≥тою дл¤ насадженн¤ й п≥дтриманн¤ серед населенн¤ певних настроњв, коли будь-¤ка зовн≥шньопол≥тична авантюра ремл¤ одержить повне схваленн¤ 70-80% громад¤н, та про ≥деолог≥чну експанс≥ю у "близьке заруб≥жж¤", надто Ц в ”крањну. √армати, танки, л≥таки Ц це дорого й ризиковано; а от в≥дносно задешево п≥д≥рвати зсередини здатн≥сть противника до опору Ц це те, що потр≥бно. “ому певн≥ ф≥льми й випускають у –ос≥њ зам≥сть гармат, ≥ в њхньому числ≥ Ц "“арас Ѕульба". ћахати руками ≥ намагатис¤ заборонити ф≥льм Ц справа марна ≥ нерозумна у добу ≤нтернету. ¬≥дтак залишаЇтьс¤ повн≥стю п≥дтримати майже риторичн≥ запитанн¤ ќлександра ѕал≥¤ : "ѕро украњнську ≥стор≥ю нам розпов≥дають пол¤ки ≥ рос≥¤ни. ”крањнський ≥сторичний ірунт фантастично багатющий дл¤ в≥зуал≥зац≥њ... ƒе нов≥ украњнськ≥ ƒовженки? ≤ де б≥знес та держава, здатн≥ њх проф≥нансувати, щоб розпов≥сти про все?" —ерг≥й √рабовський, кандидат ф≥лософських наук, член јсоц≥ац≥њ украњнських письменник≥в ƒжерело: "”крањнська правда" |
¬ернутьс¤ на предыдущую страницу