ќлександр ѕал≥йƒжерело: "”крањнська правда" –ос≥¤ та окрем≥ пол≥тики в ”крањн≥ продовжують дружно заперечувати, що √олодомор 1932-33 рок≥в був геноцидом, тобто масовим убивством за етн≥чною ознакою. ўо ж про це говор¤ть факти? ќтже, перший факт ,найелементарн≥ший (математичний): за даними перепис≥в 1926 ≥ 1937 м≥ж 1926 ≥ 1937 роком населенн¤ —–—– (без урахуванн¤ украњнц≥в ≥ казах≥в) виросло на 19,4 %. ѕрим≥ром, к≥льк≥сть рос≥¤н в —–—– за ц≥ роки зросла на 20,7%. Ќатом≥сть, за цей же час к≥льк≥сть украњнц≥в в —–—– зменшилас¤ на 15,3%. “аким чином, к≥льк≥сть украњнц≥в ви¤вилос¤ ви¤вилас¤ на р≥вн≥ 70,9 % в≥д оч≥куваноњ у 1937. ўо ж в≥дбулос¤ м≥ж 1926 ≥ 1937 роками, щоб к≥льк≥сть украњнц≥в в —–—– скоротилас¤ б≥льш н≥ж на 8 м≥льйон≥в, у той час ¤к к≥льк≥сть представник≥в ус≥х ≥нших народ≥в —–—–, кр≥м казах≥в, вона зросла? «агиблих в≥д голоду в —–—– в 1932-33 обСЇднуЇ те, що абсолютна б≥льш≥сть ≥з них були мешканц¤ми територ≥й ≥з переважно украњнським населенн¤м ”крањни та убан≥. ¬одночас, серед потерп≥лих трапл¤лис¤ й представники ≥нших етнос≥в, а не лише украњнц≥, ¤кщо њм не вдавалос¤ влаштуватис¤ в органи, що забезпечувалис¤ харчами. ≤ноетн≥чн≥ потерп≥л≥ виконували роль "тр≥сок", ¤к≥ лет¤ть, коли рубають "украњнський л≥с". —ьогодн≥ окрем≥ пророс≥йськ≥ пол≥тики полюбл¤ють спекулювати неможлив≥стю точно встановити к≥льк≥сть жертв, так н≥би вбивство 8-12 м≥льйон≥в Ц це геноцид, а 3 Ц н≥. ћ≥ж тим, про масштаби √олодомору св≥дчить досить очевидний факт Ц у перес≥чному сел≥ ÷ентральноњ, ѕ≥вденноњ та —х≥дноњ ”крањни, ¤к правило, в≥д √олодомору загинуло у 2-4 рази мешканц≥в б≥льше, н≥ж п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. як в≥домо, жертви ”крањни у в≥йн≥ становили близько 7 м≥льйон≥в ос≥б. ¬одночас, одразу п≥сл¤ √олодомору на територ≥ю ”крањни масово завозилос¤ населенн¤ з –ос≥њ та де¤ких ≥нших республ≥к —–—–, що теж впливало на статистику. ‘акт другий. ¬илученн¤ харч≥в в ”крањн≥ та населених украњнц¤ми територ≥й убан≥ кардинально в≥др≥зн¤лос¤ в≥д хл≥бозагот≥вель на решт≥ територ≥й —–—–. ¬ ”крањн≥ збройн≥ загони вилучали у знесиленого населенн¤ не лише зерно, але вс≥, без виключенн¤, харч≥, а т≥, ¤к≥ не можливо було вивезти, знищувалис¤ на м≥сц≥. ‘акт трет≥й. « усього —–—– в 1932-33 лише в ”крањн≥, а також лише в населених украњнц¤ми районах убан≥ застосовувалис¤ в≥йськов≥ операц≥њ з огородженн¤, з тим, щоб не дати населенню вр¤туватис¤ в≥д голодноњ смерт≥. ÷≥л≥ област≥ ”крањни, населен≥ пункти, а також сам кордон ”–—– у т≥ роки були оточен≥ в≥йськовими загонами. Ќ≥чого под≥бного ан≥ в ѕоволж≥, ан≥ в ≥нших рег≥онах —–—– не було. ≤снують численн≥ дан≥ св≥дк≥в про те, ¤к украњнц≥ продиралис¤ через збройн≥ кордони рад¤нських каральних загон≥в. „имало з цих св≥дк≥в ще жив≥ Ц вони вижили т≥льки тому, що вдалис¤ њхн≥ спроби продертис¤ через кордони. Ѕлокада каральними в≥йськами територ≥й, на ¤ких орган≥зовувавс¤ голодомор, була пост≥йною. ‘акт четвертий. √олод охопив усю територ≥ю тод≥шньоњ ”–—–, але при цьому не зачепив сус≥дн≥х областей –ос≥њ й Ѕ≥лорус≥. ѕо всьому периметру кордону ”крањни Ц в≥д ∆итомирщини до Ћуганщини Ц розташован≥ численн≥ украњнськ≥ села, в ¤ких в≥д голодноњ смерт≥ вимирали сотн¤ми й тис¤чами, а, натом≥сть, за к≥лька к≥лометр≥в за кордоном ”крањни населенн¤ ≥нших республ≥к не в≥дчуло жодного пог≥ршенн¤ ситуац≥њ у пор≥вн¤нн≥ з попередн≥ми роками. —аме в ≥нш≥, в≥дносно сит≥ рег≥они —–—– вт≥кали з ”крањни т≥, кому вдавалос¤ просочитис¤ через збройн≥ кордони. ” той час ¤к в украњнських селах по один б≥к кордону вимирало все населенн¤ де¤ких с≥л, по ≥нший б≥к кордону, на рос≥йськ≥й ≥ б≥лоруськ≥й територ≥њ, пам'¤тник≥в жертвам √олодомору н≥хто з м≥сцевого населенн¤ ставити не хоче. ѕросто тому, що там не було н≥¤ких жертв. ‘акт п'¤тий. ћенше н≥ж за м≥с¤ць п≥сл¤ запровадженн¤ паспортноњ системи, 22 с≥чн¤ 1933 рад¤нськ≥ кер≥вники —тал≥н ≥ ћолотов направили парт≥йним, рад¤нським ≥ каральним органам низки район≥в крањни безпрецедентну директиву, у ¤к≥й спец≥ально в≥дзначалос¤, що на убан≥ ≥ в ”крањн≥ почавс¤ масовий вињзд сел¤н у центрально-чорноземний район –ос≥њ, на ¬олгу, в ћосковську ≥ «ах≥дну област≥, в Ѕ≥лорус≥ю. ќрганам влади наказували не допускати масового вињзду сел¤н в ≥нш≥ райони, а "тих, хто пробравс¤ на п≥вн≥ч" негайно заарештовувати, ≥, п≥сл¤ того, ¤к були ви¤влен≥ "контрреволюц≥йн≥ елементи", висилати на м≥сц¤ попереднього проживанн¤. ўе до початку 1933, за даними ќ√ѕ”, за межами ”крањни було затримано 219,5 тис¤ч≥ вих≥дц≥в з ”крањни, з ¤ких 186,6 тис¤ч були повернут≥, а ≥нш≥ прит¤гнут≥ до судовоњ в≥дпов≥дальност≥. 17 березн¤ 1933, в розпал √олодомору, ÷¬ ≥ –Ќ —–—– прийн¤ли постанову, зг≥дно з ¤кою вих≥д ≥з колгоспу допускавс¤ т≥льки з дозволу адм≥н≥страц≥њ на основ≥ орган≥зованого набору робочоњ сили. ” результат≥, в селах ”крањни люди помирали в≥д голоду, не маючи можливост≥ вр¤туватис¤ з район≥в √олодомору на законних п≥дставах. ‘акт шостий. ≤ншим рег≥оном, кр≥м ”крањни, де в 1932-33 були застосован≥ збройн≥ сили дл¤ огородженн¤ територ≥й п≥сл¤ вилученн¤ харч≥в у населенн¤, стала убань Ц Їдиний рег≥он —–—– поза ”крањною, де на той час переважало украњнське населенн¤. ѕеред самим голодом з територ≥њ убан≥ було масово депортовано в —иб≥р украњнське населенн¤ станиць, ¤ке найб≥льше в≥дзначилос¤ в повстанському рус≥. Ќа њхнЇ м≥сце були завезен≥ червоноарм≥йц≥ з ≥нших рег≥он≥в –ос≥њ. ѕ≥д час голодомору 1932-33, щойно завезених рос≥¤н п≥дгодовували пайками, у той час ¤к украњнське населенн¤ убан≥ масово вимирало . «а результатами геноциду украњнц≥в убан≥ њхн¤ к≥льк≥сть серед населенн¤ убан≥ скоротилас¤ з б≥льш н≥ж на половину за переписом. ‘акт сьомий. √олодомор в ”крањн≥ проводивс¤ паралельно з масовим винищенн¤м украњнськоњ ≥нтел≥генц≥њ та згортанн¤м украњн≥зац≥њ. ” 1932-33 в ”крањн≥ в≥дбувс¤ р≥зкий стрибок к≥лькост≥ репресованих. 14 грудн¤ 1932 п≥д головуванн¤м —тал≥на у ћоскв≥ пройшла оперативна нарада, на ¤ку викликали член≥в ÷ ѕ(б)”, крайкому ѕ≥вн≥чного авказу та обкому «ах≥дноњ (—моленськоњ) област≥. ¬≥стр¤ ц≥Їњ постанови спр¤моване на орган≥зац≥ю, п≥д прикритт¤м хл≥бозагот≥вель, знищенн¤ вс≥х форм економ≥чного, пол≥тичного та культурного в≥дродженн¤ ”крањни, най¤скрав≥шим ви¤вом ¤коњ була украњн≥зац≥¤. ” постанов≥ давалас¤ однозначна вказ≥вка припинити украњн≥зац≥ю: " ÷ и —Ќ отмечают, что вместо правильного большевистского проведени¤ национальной политики в р¤де районов ”краины, украинизаци¤ проводилась механистически, без учета конкретных особенностей каждого района, без тщательного подбора большевистских украинских кадров, что облегчило буржуазно-националистическим элементам, петлюровцам и пр. создание своих легальных прикрытий, своих контрреволюционных ¤чеек и организаций ". ѕ≥сл¤ ц≥Їњ постанови було посилено антиукрањнський терор. ‘акт восьмий. √олод в ”крањн≥ ус≥л¤ко замовчувавс¤ в —–—–. ” той час ¤к, прим≥ром, голод у ѕоволж≥ у 1921 завжди визнававс¤ в —–—–. ƒобре в≥дома орган≥зац≥¤ м≥жнародноњ допомоги "голодуючим ѕоволж¤". Ќатом≥сть, н≥чого такого щодо голоду в ”крањн≥ не було. ’оча голод в ”крањн≥ був набагато жорсток≥шим ≥ масов≥шим, ан≥ж голод у ѕоволж≥. Ћише зараз, п≥д тиском очевидних св≥дчень ≥ факт≥в, ћосква починаЇ визнавати сам факт голоду в ”крањн≥, ран≥ше не було й цього. “ой, хто за час≥в —–—– через к≥лька дес¤тил≥ть п≥сл¤ √олодомору сказав би слово "голод", щодо ”крањни, ≥ про це д≥зналас¤ б влада, така людина неодм≥нно потрапила б до в'¤зниц≥. ≤ це попри те, що про √олодомор памС¤тало все доросле населенн¤ ”крањни. —трах перед правдою про √олодомор живе в його жертвах ≥ дос≥. “ак, прим≥ром, професор одного з московських ун≥верситет≥в ¬олодимир ћонаков, ¤кий хот≥в встановити точну дату народженн¤ своЇњ матер≥, дов≥датис¤ про долю њњ с≥м'њ. —ама мати, за його словами, пам'¤тала лише те, що виросла в дитбудинку на Ћуганщин≥. Ћише п≥сл¤ того, ¤к його мати √анна Ќеласа побачила фото р≥дних м≥сць , почула записи спогад≥в своњх земл¤чок-ровесниць, вона призналас¤, що, насправд≥, все пам'¤тала, але дос≥ мовчала, бо бо¤лас¤, що правда про т≥ часи зашкодить њњ д≥т¤м. ‘акт дев'¤тий. ” голодн≥ дл¤ ”крањни 1932-33 роки —–—– масово експортував зерно та ≥нш≥ харчов≥ товари за кордон, у той час, коли в ”крањн≥ гинули м≥льйони. ” той час, коли голод охоплював дедал≥ ширш≥ територ≥њ ”крањни, повним ходом йшло в≥двантаженн¤ зерна на експорт. „исленн≥ докази цьому Ї у в≥дкрит≥й б≥ржев≥й та ур¤дов≥й статистиц≥. ƒокази навмисност≥ орган≥зац≥њ √олодомору в ”крањн≥ очевидн≥. “ому не випадково дес¤тки крањн св≥ту визнали цей √олодомор геноцидом. Ќ≥хто не може по¤снити, ¤к в ”крањн≥ могла статис¤ масова загибель людей в≥д голоду у ’’ стол≥тт≥, коли голоду з випадками кан≥бал≥змом не ф≥ксували дан≥ за всю ≥стор≥ю крањни, в тому числ≥ середньов≥чну. ѕро роки неврожањв, ¤к≥ трапл¤лис¤ в украњнськ≥й ≥стор≥њ, л≥тописи пов≥домл¤ли виключно в контекст≥ зростанн¤ ц≥н на хл≥б, ≥ н≥коли Ц ¤к про роки голодноњ смерт≥ людей, тим б≥льше Ц масовоњ. “им часом, рос≥йський президент ƒмитро ћедведЇв у своЇму лист≥ до президента ”крањни за¤вл¤Ї, що "пол≥тика насильницьких продзагот≥вель зд≥йснювалас¤ в ”–—– переважно украњнськими кадрами, ¤к≥ не т≥льки зат¤то виконували вказ≥вки ≥з центру, але й не р≥дко висували "зустр≥чн≥ плани". —проби нин≥шнього президента –ос≥њ "звалити" вину за √олодомор на м≥сцевих начальник≥в Ц це все одно, що звинувачувати –ос≥йську визвольну арм≥ю ¬ласова у вс≥х злочинах г≥тлер≥вського режиму, скоЇних на територ≥њ —–—–. √олодомор в ”крањн≥ не може бути по¤снений "перегинами" м≥сцевих кер≥вник≥в, або незнанн¤м вищого начальства. “ак≥ аргументи ц≥лковито абсурдн≥ дл¤ такоњ крањни, ¤к —–—–, де над сусп≥льством був встановлений суворо централ≥зований тотальний контроль каральних орган≥в. ÷им органам були в≥дом≥ подробиц≥ приватного житт¤ окремих людей, не те що смерть м≥льйон≥в. Ћюди в ”крањн≥ могли вмирати в≥д голоду прот¤гом майже двох рок≥в м≥льйонами т≥льки з в≥дома й схваленн¤ цього в ћоскв≥. “епер, нарешт≥, головне питанн¤: чому? „ому влада —–—– прагнула знищити украњнський народ? ¬≥дпов≥дь лежить на поверхн≥. ƒ≥њ рад¤нського ур¤ду не можна по¤снити жодною економ≥чною доц≥льн≥стю. ќсновна сила будь-¤коњ держави пол¤гаЇ в люд¤х. ћ≥льйони украњнських сел¤н щороку продукували дл¤ рад¤нськоњ системи значно б≥льше харч≥в, н≥ж обс¤г, ¤кий м≥г ур¤тувати њхнЇ житт¤ в 1932-33. Ќайб≥льш вразливими до голоду Ї д≥ти. ¬они мали б стати продуктивним населенн¤м ≥ основою економ≥чноњ могутност≥ крањни. ќднак —–—– усе одно п≥шов на њхнЇ вбивство. ¬ украњнських селах пост≥йно народжувалис¤ люди, вихован≥ украњнською мовою в украњнських традиц≥¤х. ѓх убивали тому, що вони були представниками украњнського народу. ”крањна була найб≥льшою ≥ноетн≥чною частиною ≥мпер≥њ, а отже, найб≥льш небезпечною дл¤ нењ. Ќа початку ’’ стол≥тт¤ стало очевидно, що пол≥тика рос≥йського царату з асим≥л¤ц≥њ украњнц≥в зазнала краху. «ростанн¤ населенн¤ ”крањни, за швидк≥стю, часто пор≥внювали з итаЇм. ѕопри ≥нтенсивну переселенську пол≥тику, станом на 1926 р≥к, частка рос≥¤н в ”–—– становила лише 8%. ј в масштабах ус≥Їњ ”крањни, включно ≥з «ах≥дною, 6%. —≥льське населенн¤ мало ч≥тк≥ ознаки етн≥чноњ ≥дентичност≥, насамперед, мову. ÷≥ ознаки почали набирати виразного пол≥тичного характеру. ќсобливо це про¤вилос¤ п≥д час визвольних змагань 1917-1923 рок≥в. “од≥ позбавлен≥ ел≥ти, елементарноњ орган≥зац≥њ ≥ звС¤зку, украњнськ≥ повстанц≥, за визнанн¤м “роцького, в≥дт¤гнули на себе втрич≥ б≥льше сил б≥льшовик≥в, н≥ж ус¤ јнтанта. ¬≥йна з б≥льшовиками тривала в ”крањн≥ набагато довше, н≥ж в ≥нших рег≥онах —–—–. ўе в 1921 б≥льшовики в ”крањн≥ не контролювали нав≥ть б≥льшост≥ пов≥тових м≥ст, а лише губернськ≥. јнтиб≥льшовицьк≥ повстанн¤ п≥шли на зменшенн¤ лише п≥сл¤ того, ¤к Ћен≥н зрозум≥в небезпеку повстань в умовах загрози зовн≥шньоњ ≥нтервенц≥њ, ≥ санкц≥онував запровадженн¤ "новоњ економ≥чноњ пол≥тики" (Ќ≈ѕу) й украњн≥зац≥њ. —аме ≥снуванн¤ ”крањни серйозно п≥дриваЇ ≥мперську ≥дентичн≥сть –ос≥њ. ¬иникаЇ питанн¤: ¤кщо ињв ≥ майже вс≥ найб≥льш≥ м≥ста ињвськоњ –ус≥ Ц одв≥чно украњнськ≥, то що тод≥ –ос≥¤? “од≥шн≥й кер≥вник столичноњ (’арк≥вськоњ) ќ√ѕ” стверджував, що в результат≥ голоду "етнограф≥чний матер≥ал буде зм≥нено". ≤тал≥йський консул у ’арков≥ —ерж≥о √раден≥го писав послу ≤тал≥њ в ћоскв≥, що "насл≥дком тепер≥шнього лиха в ”крањн≥ буде рос≥йська колон≥зац≥¤ ц≥Їњ крањни, ¤ка призведе до зм≥ни њњ етнограф≥чного характеру. ¬ майбутньому ≥, либонь дуже близькому майбутньому, н≥хто б≥льше не говоритиме про ”крањну чи про украњнський народ, а то ≥ про украњнську проблему, бо ”крањна стане де факто територ≥Їю з переважно рос≥йським населенн¤м". ¬лаштований в ”крањн≥ √олодомор стоњть пор¤д ≥з фашистськими газовими камерами Ц ≥ за масштабом, ≥ за суттю. “≥, хто заперечуЇ факт геноциду в ”крањн≥ ≥ за кордоном, насправд≥ в≥дб≥люють режим —тал≥на. ћасове винищенн¤ чи переселенн¤ народ≥в Ц звичний метод управл≥нн¤ сх≥дних деспот≥й. “ак зробив —–—– щодо низки народ≥в авказу ≥ риму, соц≥альна Їдн≥сть ¤ких ви¤вл¤лас¤ зам≥цною дл¤ руйнуванн¤ та асим≥л¤ц≥йного впливу. якщо —тал≥н зд≥йснив геноцид ≥нших народ≥в —–—–, то чому в≥н не м≥г зробити цього щодо украњнц≥в? “им б≥льше, що на ’’ з'њзд≥ ѕ–— генеральний секретар ѕ–— ћикита ’рущов з≥знавс¤, що й п≥сл¤ √олодомору —тал≥н мав нам≥р вислати вс≥х украњнц≥в у —иб≥р. «а словами ’рущова, виселенн¤ украњнц≥в не було зд≥йснено т≥льки через њхню велику к≥льк≥сть. —ьогодн≥ ≥снують численн≥ св≥дченн¤ рад¤нських кер≥вник≥в про плани —тал≥на щодо украњнц≥в. √олодомор став наймасштабн≥шою геноцидною д≥Їю, вчиненою —–—–, та одним ≥з наймасов≥ших геноцид≥в в ≥стор≥њ людства. „ому б≥льшовики не довели свою справу ≥ не винищили украњнц≥в остаточно? Ќа початку 1930-тих св≥т ≥шов до новоњ в≥йни. ”крањна без населенн¤ втрачала своЇ економ≥чне значенн¤. “ому дл¤ ремл¤ значно ефективн≥ше було зламати хребет ”крањн≥ та перетворити украњнц≥в на генетичний матер≥ал, ¤кий мав би сл≥по служити ≥мпер≥њ, н≥ж ф≥зично знищити вс≥х представник≥в украњнського етносу. р≥м того, п≥д час √олодомору пол≥тична ефективн≥сть масованого винищенн¤ украњнц≥в не могла бути стов≥дсотковою, оск≥льки ћосква не контролювала майже чверть украњнського населенн¤, ¤ке мешкало на «ах≥дн≥й ”крањн≥, за кордонами —–—–. як≥ насл≥дки маЇ √олодомор дл¤ ”крањни? ƒан≥ п≥дтверджують звС¤зок м≥ж √олодомором ≥ сучасною демограф≥чною ситуац≥Їю в крањн≥. Ќа початку ’’ стол≥тт¤ ”крањну за швидк≥стю зростанн¤ населенн¤ пор≥внювали з итаЇм. —ьогодн≥, п≥сл¤ сер≥њ демограф≥чних катастроф ’’ стол≥тт¤, ”крањна Ц номер один у св≥т≥ за швидк≥стю зниженн¤ к≥лькост≥ населенн¤. ” «ах≥дн≥й ”крањн≥, ¤ка сама чимало потерп≥ла внасл≥док депортац≥й та репрес≥й, але ¤ку все ж оминув √олодомор, демограф≥чна ситуац≥¤ краща, н≥ж на решт≥ територ≥њ. —ьогодн≥ "доброзичливц≥" пропонують украњнц¤м забути про √олодомор тому що н≥бито пам'¤ть про нього "шкодить в≥дносинам ≥з –ос≥Їю". ¬иникаЇ запитанн¤: хто винен в "шкод≥ в≥дносинам" Ц украњнц≥, ¤к≥ не хочуть забувати своњх замордованих предк≥в, чи ремль, ¤кий њх замордував ≥ стирав про них пам'¤ть? Ќещодавно в –ос≥њ на р≥вн≥ ћ≥н≥стерства осв≥ти була ухвалена " онцепции курса истории –оссии 1900Ц1945 годов". ¬она, зокрема, стверджуЇ, що стал≥нськ≥ репрес≥њ були "рац≥ональним засобом управл≥нн¤ крањною". «а ц≥Їю концепц≥Їю, "орган≥зованого голоду не було, в≥н був пов'¤заний ¤к з погодними умовами, так ≥ з незавершен≥стю процес≥в колектив≥зац≥њ". Ќатом≥сть, була "ломка с≥льського житт¤, викликана масовими сел¤нськими повстанн¤ми", а "≥ншого вар≥анту не ≥снувало". ƒл¤ того, щоб зал≥зти в м≥зки рос≥¤нам, одних ф≥льм≥в ≥ телев≥зора уже не досить. «а п≥дручником, у ¤кому написано, що можна "рац≥онально" убивати м≥льйони безневинних людей, найближчим часом учитимутьс¤ вс≥ рос≥йськ≥ школ¤р≥. “ому добре, що рос≥йський президент ћедвЇдЇв в≥дкинув пропозиц≥ю прињхати до ”крањни на в≥дзначенн¤ роковин √олодомору. Ќа тл≥ масованого в≥дб≥люванн¤ стал≥н≥зму, орган≥зованого в –ос≥њ, цей в≥зит вигл¤дав би ¤к кощунство.
«а всю ≥стор≥ю людства таких показник≥в н≥коли ≥ н≥де заф≥ксовано не було —ередн¤ тривал≥сть житт¤ в ”крањн≥ у 1933 роц≥
ќлександр ѕал≥й, ≥сторик, дл¤ ”ѕ ƒжерело: "”крањнська правда" |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
¬ернутьс¤ на предыдущую страницу