|
√олодомор зм≥нив етн≥чну структуру ”крањни
¬алентина Ѕќ–»—≈Ќ ќ, Ђ√лавредї
ƒжерело: "ѕоступ"
ѕричиною √олодомору-геноциду була пол≥тична складова, а не економ≥чна необх≥дн≥сть, ¤к це трактувалос¤ в рад¤нськ≥й ≥стор≥ограф≥њ. «умисна пол≥тика ремл¤ була спр¤мована на винищенн¤ украњнського етн≥чного ¤дра Ц сел¤нства.
ƒобре в≥домо, що за переписом 1926 року лише 10,4% украњнц≥в проживали у м≥стах, решта ж Ц у сел≥. «д≥йсненн¤ масштабноњ жорстокоњ акц≥њ знищенн¤ людей планувалос¤ у ћоскв≥ за ч≥ткою схемою. ѕо Ц перше, актив≥зац≥¤ в ”крањн≥ у 1929 Ц 1930 роках так званого Ђрозкуркуленн¤ї, що означало руйнуванн¤ заможних сел¤нських господарств. ” них забирали все: житло, од¤г, знар¤дд¤ прац≥, худобу, а самих з родиною, д≥тьми вивозили до —иб≥ру, або ж просто у поле посеред зими без жодних засоб≥в до ≥снуванн¤. “ис¤ч≥ господарств украњнських найкращих хл≥бороб≥в було зл≥кв≥довано, а њхн≥х власник≥в заарештовано або вислано за меж≥ ”крањни.
” 1931 роц≥ продовжувалос¤ знищенн¤ украњнц≥в шл¤хом репрес≥й, розстр≥л≥в ус≥х, хто г≥потетично м≥г би чинити супротив геноциду. ћосква добре пам'¤тала прагненн¤ украњнц≥в до створенн¤ —оборноњ незалежноњ ”крањни у 1920-тих роках. “ому ще з 1929 року арештам було п≥ддано парт≥йних д≥¤ч≥в, письменник≥в, вчених, учител≥в, господарник≥в. ќргани ƒѕ” ретельно вишукували у м≥стечках ≥ селах Ђконтрреволюц≥онер≥вї, людей Ђчужих погл¤д≥вї, колишн≥х петлюр≥вц≥в, махновц≥в та й просто Ђнеблагонад≥йних украњнц≥вї. –епресивна машина розгортала своњ страшн≥ потужност≥. ” в≥дпов≥дь на нар≥канн¤ парт≥йних орган≥зац≥й про непом≥рн≥ плани хл≥бозагот≥вель у 1931-1932 роках знову карали багатьох, хто висловлював незгоду з пол≥тикою ћоскви.
олгоспи, що не виконали план≥в хл≥бозагот≥вл≥, заносилис¤ на Ђчорну дошкуї, що означало повне припиненн¤ њм продовольчого постачанн¤, заборона на торг≥влю ≥ кредитуванн¤. Ќавколо с≥л влаштовували так зван≥ Ђзагороджувальн≥ загониї, ¤к≥ не випускали сел¤н ≥з с≥л. «а обвинуваченн¤м у зрив≥ хл≥бозагот≥вель було в≥дсторонено в≥д роботи ≥ в≥ддано до суду б≥льш≥сть кер≥вник≥в колгосп≥в.
” 1931 роц≥ ≥ в перш≥й половин≥ 1932 року в ”крањн≥ було зам≥нено 80% секретар≥в райком≥в парт≥њї. Ќа зам≥ну њм прибували Ђкеруватиї в ”крањну пом≥чники парт≥њ з –ос≥њ. ¬арто було комусь сказати, що плани хл≥бозагот≥вель непосильн≥, що колгоспники вже у 1931 роц≥ ходили пухл≥ в≥д голоду на роботу, ¤к його тут же заарештовували. як правило, н≥хто з них не повернувс¤ додому.
7 серпн¤ 1932 року ÷¬ ≥ –Ќ —–—– прийн¤в постанову Ђѕро охорону майна державних п≥дприЇмств, колгосп≥в ≥ кооперац≥њ та зм≥цненн¤ громадськоњ (соц≥ал≥стичноњ) власност≥ї. ÷¤ постанова в≥дома в народ≥ п≥д назвою Ђзакон про п?¤ть колоск≥вї, бо саме за збиранн¤ на пол≥ голодними сел¤нами колоск≥в, влада њх нещадно карала в≥д 10 рок≥в ув?¤зненн¤ до розстр≥лу. Ѕули част≥ випадки самосуд≥в над сел¤нами.
Ќапередодн≥ головного удару з≥ знищенн¤ мирних сел¤н, уже переважно колгоспник≥в, у листопад≥ 1932 р. ще було зд≥йснене контрольне вишукуванн¤ супротивник≥в граб≥жницьк≥й пол≥тиц≥ ћоскви, ¤ке проводилас¤ у 243 районах ”крањни. ¬ результат≥ п≥д арешт попали знову тис¤ч≥ невинних сел¤н. ∆ертвами терору стали колгоспн≥ завгоспи, ком≥рники, бригадири, бухгалтери, сел¤ни з Ђантирад¤нським минулимї. “од≥ ж у листопад≥ 1932 року були створен≥ Ђбуксирн≥ бригадиї п≥д кер≥вництвом уповноважених з району, переважно присланих з м≥ст. ѓх за оф≥ц≥йними даними з –ос≥њ прињхало понад 20 тис¤ч. ¬они почали щоденн≥ обходи двор≥в сел¤н. ’одили з≥ зброЇю, зал≥зними палиц¤ми-щупачами, за допомогою ¤ких шукали заховане зерно ≥ забирали у людей вс≥ њст≥вн≥ запаси, а не лише зернов≥. “их, у ¤ких знаходили хоч м≥зерну к≥льк≥сть зерна, били ≥ заарештовували .
ќтже механ≥зм п≥дготовки до зд≥йсненн¤ геноциду украњнц≥в був в≥дпрацьований ретельно ≥ характер вт≥ленн¤ плану був в ус≥х голодуючих област¤х абсолютно ≥дентичний. ¬≥дшукан≥ документи дають ч≥тку структуру цього жахливого плану Ц зм≥нити етн≥чний склад населенн¤ на територ≥њ ”крањни. —аме про це писав безпосередн≥й очевидець √олодомору ≥тал≥йський онсул —. √раден≥го у м. ’арков≥, коли у травн≥ 1933 року занотував про Ђ√олод ≥ украњнське питанн¤ї. Ќим було зазначено, що нема сумн≥ву, що цей √олодомор зумовлений насамперед орган≥зованими ≥ св≥домими заходами. ЂЌин≥ можна передбачити остаточну долю цього Ђетнограф≥чного матер≥алуї, що його хочуть зм≥нити... « цього ¤ роблю висновок: тепер≥шн¤ катастрофа спричинить колон≥зац≥ю ”крањни переважно рос≥йським населенн¤м. ÷е зм≥нить њњ етнограф≥чну природу. ћожливо, в дуже близькому майбутньому не доведетьс¤ б≥льше говорити н≥ про ”крањну, н≥ про украњнський народ, а отже не буде й украњнськоњ проблеми, оск≥льки ”крањна фактично стане частиною –ос≥њї.
ѕро зумисн≥сть орган≥зованого вбивства украњнських хл≥бороб≥в св≥дчать незаперечн≥ факти: хл≥б був, його вивозили на експорт, часом в≥н пропадав у кагатах п≥д дощем, але його не давали голодним сел¤нам. “ис¤ч≥ св≥дк≥в геноциду украњнц≥в з р≥зних областей тод≥шньоњ ”—–– стверджують, не змовл¤ючись, одне: влада забирала все, ≥ не лише зерно, а й ус≥ ≥нш≥ на¤вн≥ запаси харчуванн¤ (квасолю, горох, городину). «абирали й реч≥ домашнього вжитку, од¤г, щоб позбавити людей можливост≥ обм≥н¤ти њх на харч≥. ѕредставники влади розбивали та конф≥сковували жорна, ступи дл¤ подр≥бнюванн¤ кори, полови, облущених качан≥в кукурудзи, нас≥нн¤ бур?¤н≥в тощо. Ќищили, випалювали стебла очерету, щоб люди не могли вживати в њжу прикореневу частину стовбура, обливали карболкою худобу, ¤ка гинула в колгоспах, в≥дстр≥лювали собак ≥ кот≥в, знищували все, що могло стати потенц≥йним харчем. Ћише к≥лька факт≥в ≥з статистики жаху. ” 1931 роц≥ виловили 731 254 собак та 670 450 кот≥в, у 1932 роц≥ Ц 726 157 ≥ 696 603, а за одинадц¤ть м≥с¤ц≥в 1933 року Ц 647 260 собак та 938 027 кот≥вї.
Ќайб≥льше п≥д час √олодомору 1932-1933 рок≥в постраждали украњнськ≥ д≥ти. Ќе лише усна ≥стор≥¤, а й документи п≥дтверджують, що д≥ти до 12 рок≥в масово вимирали, прос¤чи хл≥ба. ¬осени 1933 року до школи не прийшло в≥д 50 до 70 % с≥льських школ¤р≥в.
ќтже у в≥дпов≥дь на боротьбу за волю ≥ незалежн≥сть ”крањни влада ћоскви спланувала нечувано жорстокий терор Ц √олодомор м≥льйон≥в украњнських сел¤н. —початку (1930Ц1931рр.) вона насильно в≥д≥брала (Ђусусп≥льнилаї) у сел¤н знар¤дд¤ оброб≥тку грунту, т¤глову силу, реманент, транспортн≥ засоби, худобу, ст¤гнувши величезн≥ податки, конф≥скувала вс≥ запаси зерна, аж до нас≥нн¤.
” 1932-1933 рр. на виснажених непосильними хл≥бозагот≥вл¤ми людей був зроблений головний удар Ц масове знищенн¤ голодом. —уворо заборонили вињзд ≥з с≥л у пошуках њж≥. —ел¤ни не мали права на одержанн¤ паспорта, а без нього вони були позбавлен≥ права на в≥льне пересуванн¤ ≥ працевлаштуванн¤ у м≥стах. ¬давалос¤ вирватис¤ ≥з лещат смерт≥ лише тим, кого набирали за орган≥зац≥йним набором на буд≥вництво промислових п≥дприЇмств. √олодомор, ≥зол¤ц≥¤ сел¤нства в≥д можливих пошук≥в хоч би сурагатноњ њж≥, насильство, обшуки, деморал≥зац≥¤ через наклепи спричинили загибель м≥льйон≥в украњнц≥в. ÷¤ цифра становить понад 7 м≥льйон≥в украњнських сел¤н.
—оц≥ально-психолог≥чними насл≥дками √олодомору стали деформац≥¤ народних традиц≥й господарюванн¤, звичањв, обр¤д≥в, девальвац≥¤ родинних ц≥нностей, культури, що негативно позначилос¤ на морально-етичних засадах повед≥нки, призвело до збайдуж≥нн¤, конформ≥зму, пос≥¤ло страх, ¤кий ≥ дос≥ не подоланий.
Ќа п≥дстав≥ вивченн¤ джерел не може бути сумн≥ву, що це був геноцид украњнського народу. ≤тал≥йський професор јндреа √рац≥оз≥ також анал≥зуючи переб≥г ≥ насл≥дки трагед≥њ, вважаЇ Ђ...¤кщо врахуЇмо те, що внасл≥док голодомору украњнське етн≥чне населенн¤ втратило 20-25%; ¤кщо згадаЇмо, що ц¤ втрата була зумовлена р≥шенн¤м Ц ¤ке, безсумн≥вно, було актом суб?Їктивноњ вол≥ Ц використати голод з антиукрањнською метою на основ≥ Ђнац≥ональноњ ≥нтерпретац≥њї, обм≥ркованоњ —тал≥ним в друг≥й половин≥ 1932 року; ¤кщо не забуватимемо, що ¤кби не це р≥шенн¤, жертв було б щонайб≥льше пор¤дку сотень тис¤ч, тобто менше, н≥ж п≥д час голоду 1921- 1922 рок≥в; ≥ ¤кщо врешт≥ в≥зьмемо до уваги знищенн¤ великоњ частини пол≥тичноњ та ≥нтелектуальноњ ел≥ти республ≥ки в≥д с≥льських вчител≥в до нац≥ональних л≥дер≥в, тод≥ в≥дпов≥дь на запитанн¤ про украњнський геноцид не може не бути ствердноюї.
ƒжерело: "ѕоступ"
|