|
∆ертви терору голодом ≥ нащадки-нев≥гласи ƒжерело: "ќгл¤дач" ” сел¤н забрали лопати. ¬ ≥нших м≥сц¤х брутально розвалювали печ≥. ƒесь забирали домашнЇ начинн¤, щоб н≥ в чому було зварити њжу. Ќер≥дко конф≥сковували, а то й ламали реманент.
ѕродовжуЇмо публ≥кац≥ю матер≥ал≥в —ерг≥¤ √рабовського про √олодомор. 25 листопада ѕрезидент звернувс¤ до ¬ерховноњ –ади з вимогою негайно розгл¤нути законопроект про визнанн¤ штучного голоду в ”крањн≥ актом геноциду. Ќа сьогодн≥ чимало народних депутат≥в скептично ставл¤тьс¤ до пропозиц≥й ѕрезидента ”крањни, тому долю згаданого законопроекту наперед передбачити важко.
„итайте також: √олодомор: ¬ усьому Ђвинн≥ї настроњ украњнського сел¤нства √олодомор-33: —правжн≥й винуватець Ц ом≥нтерн? √олодомор - спроба приборкати нац≥ю —ил уже не было, чтобы лечь по-человечески умереть...
ѕро √олодомор з≥брано чимало св≥дчень. јле чи проанал≥зован≥ вони належним чином, щоб з окремих факт≥в постала б≥льш-менш ц≥л≥сна картина?
У” 20-ти мил¤х на п≥вдень в≥д иЇва ¤ прийшов у село, ¤ке буквально гинуло в≥д голоду... ¬с≥ коти й собаки були зСњден≥. он≥ ж ≥ рогата худоба були забран≥ б≥льшовиками до колгоспу. ¬ одн≥й хат≥ варилас¤ њжа, ¤ку не можна було анал≥зувати. ” н≥й були к≥стки, бурС¤н, шкура ≥, здаЇтьс¤, черевик. «а очима шести людей, котр≥ нетерпл¤че чекали к≥нц¤ приготуванн¤ њж≥, було видно, до ¤кого ступеню голоду вони д≥йшли. ” одного хлопчика 15 рок≥в обличч¤, руки ≥ ноги були просто шк≥рою, нат¤гнутою на к≥стки, жив≥т спухнув удв≥ч≥ б≥льше за норму. ¬≥н був сиротою, його батько помер в≥д голоду м≥с¤ць тому, ≥ хлопчик показав мен≥ його т≥ло. —ин присипав т≥ло батька соломою, бо у нього не було лопати, щоб зарити його. ¬с≥ лопати в сел≥ були забран≥ •ѕ”. ¬≥н розказав мен≥, що його мати одного разу п≥шла на пошуки њж≥ ≥ з того часу не повернулас¤. ÷ей хлопчик хот≥в померти. …ого спухлий жив≥т спричин¤в неймов≥рний б≥ль, ≥ в≥н був Їдиним з групи в хат≥, хто не ц≥кавивс¤ вар≥нн¤м њж≥Ф.
÷е ще один фрагмент ≥з статт≥ “омаса ¬окера про голод в ”крањн≥. «верн≥мо увагу: у сел¤н забрали лопати. ¬ ≥нших м≥сц¤х брутально розвалювали печ≥. ƒесь забирали домашнЇ начинн¤, щоб н≥ в чому було зварити њжу. Ќер≥дко конф≥сковували, а то й ламали реманент. ј часом не просто забирали всю њжу, нав≥ть щойно зварену, а тут же, на м≥сц≥, њњ нищили. ≤ пор¤д з цим, ¤к засв≥дчили сотн≥ й тис¤ч≥ людей, вивезене з колгосп≥в ≥ домашн≥х господарств зб≥жж¤ тим часом гнило п≥д в≥дкритим небом поблизу зал≥зничних станц≥й. Ѕанальна безгосподарн≥сть? “од≥ чому не був розстр≥л¤ний на м≥сц≥ УглавголодФ, ¤к його любив звати товариш —тал≥н, уповноважений ÷ентру в ”—–– ѕавло ѕостишев?
як на мене, весь фактолог≥чний р¤д засв≥дчуЇ, що йшлос¤ не просто про вивезенн¤ зерна з метою продати його за кордоном, а про терор за допомогою цього вивезенн¤, не лише про вилученн¤ зерна чи вс≥Їњ њж≥ Ц а про ц≥леспр¤мовану конф≥скац≥ю ≥ знищенн¤ засоб≥в приготуванн¤ њж≥ та знар¤дь с≥льськогосподарськоњ прац≥. ј на додачу по периметру –ад¤нськоњ ”крањни були виставлен≥ так зван≥ Упродовольч≥ кордониФ, ¤к≥ не випускали н≥кого, хто рухавс¤ би самочинно Ц був в≥н украњнець, н≥мець, пол¤к, Їврей чи грек...
У«надобивс¤ голод, щоб показати њм, хто тут хаз¤њн. ÷е коштувало м≥льйон≥в житт≥в, але ми вигралиФ. ћендель ’атаевич, член пол≥тбюро ÷ ѕ(б)”, 1933 р≥к
÷ю цитату любл¤ть наводити прихильники т≥Їњ точки зору, що весь √олодомор був с≥он≥стською акц≥Їю проти украњнц≥в. јле ж ’атаЇвич говорив це не перед с≥онськими мудрец¤ми, а перед пол≥тбюро ÷ ѕ(б)”. ÷е перше. ј друге Ц що ≥ серед Їврењв було чимало жертв √олодомору. ќсобливо серед тих, хто жив у селах ≥ маленьких м≥стечках. “а само, ¤к ≥ серед приазовських грек≥в чи причорноморських н≥мц≥в, волинських пол¤к≥в та придн≥стровських молдован. Ѕо обСЇктами терору ≥ геноциду стали й вони. ≤ в цьому —тал≥н мав рац≥ю, виход¤чи з≥ своњх геопол≥тичних план≥в.
—права в тому, що доба ”крањнськоњ революц≥њ та наступноњ украњн≥зац≥њ ≥стотно зм≥нила психолог≥ю значного числа тих жител≥в ”крањни, ¤к≥ не були етн≥чними украњнц¤ми, особливо молод≥. якщо до цього т≥льки одиниц≥, максимум Ц дес¤тки з-пом≥ж них бачили саме ”крањну (а не, скаж≥мо, –ос≥ю чи ѕольщу) своЇю Ѕатьк≥вщиною, то тепер було не так. Ќастроњ значного числа молодих Упол≥тичних украњнц≥вФ засв≥дчували в очах —тал≥на ≥ його команди, що ц¤ категор≥¤ населенн¤ Ї потенц≥йними Уукрањнськими буржуазними нац≥онал≥стамиФ. “ому √олодомор був обернений не лише проти украњнц≥в, переважно сел¤н ¤к основного Укадрового масивуФ розвитку украњнськоњ нац≥њ, а й проти вс≥х в ”крањн≥ сущих, ≥ передус≥м тих, дл¤ кого ”крањна стала справд≥ Ѕатьк≥вщиною.
ћалов≥дома деталь: упродовж осен≥ 1932-зими 33 рок≥в у –ад¤нськ≥й ”крањн≥ зам≥нен≥ були 80% парт≥йних кер≥вник≥в низового р≥вн¤. ÷≥ б≥льшовицьк≥ кадри були визнан≥ недостатньо б≥льшовицькими; њх у кращому раз≥ чекало перекиданн¤ на роботу кудись на ƒалекий —х≥д чи у —ередню јз≥њ, у г≥ршому раз≥ Ц •”Ћј•. «ауважу, що приблизно половина ц≥Їњ низовоњ номенклатури не була етн≥чними украњнц¤ми. јле це не заважало звинувачувати њх у вс≥х гр≥хах (в одному документ≥ того часу ¤ зустр≥в просто-таки ген≥альний чек≥стський терм≥н Удр≥бнобуржуазна Їврейська петлюр≥вщинаФ) Ц ≥ в≥дпов≥дним чином Укарати суворим мечем пролетарськоњ державиФ. “ак само, ¤к ≥ недобитих представник≥в Убуржуазно-нац≥онал≥стичних парт≥йФ, ¤к≥ було п≥шли на компром≥с ≥з радвладою ≥ працювали в кооперац≥њ чи осв≥т≥. “ак само, ¤к ≥ тих парт≥йц≥в, хто впроваджував оф≥ц≥йний курс на украњн≥зац≥ю. яка украњн≥зац≥¤, коли в арм≥њ вс≥ мус¤ть говорити одн≥Їю мовою, себто рос≥йською? як≥ м≥сцев≥ кадри, коли б≥льшовик Ц це солдат парт≥њ, ≥ не повинен мати жодних сентимент≥в до населенн¤? як≥ компром≥си з ворогом, нав≥ть колишн≥м Ц на в≥йн≥, ¤к на в≥йн≥! “им б≥льше, коли готуЇтьс¤ визвольний пох≥д Ц тут жодн≥ сентименти неприпустим≥.
≤ншими словами, ¤кби не √олодомор, то було би щось ≥нше, ран≥ше чи п≥зн≥ше, бо украњнц≥ обСЇктивно ви¤вилис¤ приреченими на УзачисткуФ в ход≥ п≥дготовки до Уреволюц≥њ ззовн≥Ф у ™вроп≥. јле √олодомор вигл¤дав, очевидно, найб≥льш простим ≥ найб≥льш ефективним способом створенн¤ дес¤тк≥в м≥льйон≥в У≥деальних виконавц≥вФ тотал≥тарного режиму. як≥ мусили за одним сигналом Ц У огда нас в бой пошлет товарищ —талинФ Ц виконувати будь-¤к≥, нав≥ть найбезглузд≥ш≥ накази б≥льшовицькоњ влади. “им б≥льше, що √олодомор можна було завжди УсписатиФ на чињсь недогл¤ди, на безгосподарн≥сть, на природн≥ ¤вища...
ѕ≥дтвердженн¤ сказане вище знаходить ще й у тому, що √олодомору практично не було у прикордонних районах ѕравобережж¤, у смуз≥ шириною 50-100-150 к≥лометр≥в уздовж кордону. «давалос¤ б, парадокс, - чому лишивс¤ не УзачищенимФ тактичний тил, але насправд≥ Ц все в≥рно. —овЇтська воЇнна доктрина передбачала тотальне виселенн¤ цив≥льних ≥з ц≥Їњ смуги напередодн≥ початку Увизвольного походуФ, тому питанн¤ про ло¤льн≥сть населенн¤ прикордонноњ смуги не сто¤ла. ƒо реч≥, таке виселенн¤ було проведене згодом, у середин≥ червн¤ 1941 року, вздовж усього кордону з Ќ≥меччиною та њњ союзниками. ≤ не у ближчий тил, а пр¤мо у —иб≥р та на ƒалекий —х≥д.
оли ж головне, на думку ремл¤, було зроблене, —тал≥н дозволив украњнським сел¤нам трохи перепочити й набратис¤ сил. „истка перекочувала в ≥нш≥ сфери. ѓњ головними обСЇктами стали парт≥йно-державний апарат, арм≥¤ ≥ флот, Укомпетентн≥ органиФ, в≥йськово-промисловий комплекс. ћасштаб д≥й тут просто-таки потр¤саЇ: був момент, коли просто н≥кому стало п≥дписувати оф≥ц≥йн≥ документи –аднаркому ”–—–: не лишилос¤ жодного з нарком≥в та њхн≥х заступник≥в. У√лавголодФ ѕавло ѕостишев буде розстр≥л¤ний на початку 1939 року. “ак само, ¤к ≥ майже вс≥ в≥дпов≥дальн≥ виконавц≥ √олодомору. ¬≥дтак —тал≥н вважатиме, що оперативний тил добре зачищений, „ервона арм≥¤ упокорена, украњнц≥ перетворилис¤ на У≥деальних виконавц≥вФ його наказ≥в, ≥ тому можна починати пох≥д у ™вропу ≥ дал≥ по св≥ту. ≤ в≥н розпочав цей пох≥д у вересн≥ 1939 року.
„им зак≥нчилос¤ створенн¤ Увсемирного —оветского —оюзаФ, в≥домо.
***
ј тепер про те, що спонукало мене нарешт≥ написати цей текст, ¤кий обдумувавс¤ пару останн≥х рок≥в Ц про статтю ёр≥¤ √лухова У«акон про голодомор Ц спроба фальсиф≥кувати ≥стор≥юФ. Ќе буду вдаватис¤ до оц≥ночних суджень Ц займемос¤ фактолог≥Їю. ≤ п≥д цим огл¤дом твердженн¤ ¬≥ктора ёщенка про 15 м≥льйон≥в жертв голодомор≥в, зв≥сно, вигл¤дають щонайменше непереконливо. јле чи п≥дстава це дл¤ не менш непереконливих тверджень ≥ перекручуванн¤ цитат?
√овор¤чи про голод 1921-23 рок≥в, ёр≥й √лухов посилаЇтьс¤ на думку сучасного ≥сторика професора —тан≥слава ульчицького ≥ стверджуЇ, що Уголод тод≥ охопив значн≥ територ≥њ, в тому числ≥ ”крањну. ѕричини вельми обСЇктивн≥ Ц воЇнна розруха ≥ посуха... “ому вживати терм≥н УголодоморФ у цьому випадку недоречноФ.
ј тепер висновки самого —тан≥слава ульчицького (даю њх не за неминуче фрагментарними газетними статт¤ми цього автора, а за фундаментальним науковим досл≥дженн¤м У”крањна ≥ –ос≥¤ в ≥сторичн≥й перспектив≥. –ад¤нський проект дл¤ ”крањни. ., 2004): У√олод ви¤вивс¤ чинником, ¤кий ефективн≥ше, н≥ж каральн≥ експедиц≥њ, втихомирював повстанц≥в. «багнувши це, центральний ур¤д допом≥г природному катакл≥зму справитис¤ з Укуркульським бандитизмомФ, конф≥скуючи злиденн≥ продовольч≥ запаси нав≥ть у голодуюч≥й м≥сцевост≥. ” 1921 р. в ”крањн≥ було вперше запроваджено терор голодомФ (—.65-66). ћожна було б додати, що саме в 1921-23 роках б≥льшовицькою владою були конф≥скован≥ колосальн≥ церковн≥ ц≥нност≥, витрачен≥ на розбурхуванн¤ революц≥њ у ™вроп≥, ≥ жодних обСЇктивних п≥дстав, кр≥м влади б≥льшовик≥в, дл¤ загибел≥ 300-350 тис¤ч людей не було, але це реч≥ загальнов≥дом≥...
≤нше посиланн¤ ёр≥¤ √лухова на ульчицького Ц що голод 1932 року знищив в ”крањн≥ 144 тис¤ч≥ ос≥б. “епер цитата з монограф≥њ ≥сторика: У¬насл≥док хл≥бозагот≥вель з урожаю 1931 р. у перш≥й половин≥ 1932 р. в 44 районах ”—–– розпочавс¤ повальний голод з численними смертними випадками. √олод припинивс¤ т≥льки вл≥тку, з новим урожаЇм. ≥льк≥сть жертв цього голоду оц≥нюЇтьс¤ приблизною цифрою в 150 тис. ос≥бФ (—.99). «верн≥ть увагу: не в 1932 роц≥, а в перш≥й половин≥ цього року. ™ р≥зниц¤? ™. ќск≥льки новий врожай вигр≥бали ще ретельн≥ше, ≥ помирати в≥д голоду сел¤ни почали ще до нового року.
«нов-таки, з посиланн¤м на ульчицького Ц твердженн¤, що число жертв √олодомору 1933 року становить в≥д 3 до 3,5 м≥льйон≥в ос≥б. ј тепер позиц≥¤ самого ≥сторика: Уѕовн≥ демограф≥чн≥ втрати, включно ≥з викликаним голодомором зниженн¤м народжуваност≥, с¤гали за 1932-34 рр. 5 млн. ос≥бФ (—.102). ÷е без жертв на убан≥. „и Ї резон у згадц≥ про зниженн¤ народжуваност≥? ™, ≥ дуже великий, адже Узаходи, розрахован≥ на запоб≥ганн¤ д≥тород≥нн¤Ф в нац≥ональн≥й чи етн≥чн≥й груп≥ включен≥ в число д≥й, ¤к≥, за онвенц≥Їю ќќЌ, характеризують геноцид. јле до питанн¤ про геноцид повернемос¤ трохи п≥зн≥ше.
≤, нарешт≥, висновок ёр≥¤ √лухова: У...„ому в 1934 роц≥ смертей в≥д голоду не заф≥ксовано взагал≥? ’то зас≥¤в лани ≥, головне, чим? ¬се ж бо було зСњдене? ‘акт того, що в 1934 роц≥ не було голоду, навпаки говорить на користь того, що план≥в геноциду не було. ¬лада побачила лиха ≥ зробила все можливе дл¤ њхнього припиненн¤Ф.
оментувати не буду, хоча дуже хочетьс¤. —першу надам слово —тан≥славу ульчицькому: У‘актично держава в≥д≥брала у сел¤н весь амбарний врожай 1932 р... Ќавесн≥ 1933р. сел¤н привчали добросов≥сно працювати в громадському господарств≥ шл¤хом орган≥зац≥њ харчувальних пункт≥в на польових станах. ƒл¤ цього держава вид≥лила частину ран≥ше в≥д≥браного зерна. “их, хто не м≥г працювати внасл≥док виснаженост≥, не годувалиФ (—.100). ƒо цього можна додати, що саме з тих час≥в поширилас¤ практика УдопомогиФ м≥ста селу Ц бо справд≥ подекуди н≥кому було працювати в пол≥, а хто працював, у того сил було надто мало...
ј ще ульчицький пише: У„ому ремль за допомогою натуральних штраф≥в перетворив голод на голодомор з дес¤тикратно б≥льшими жертвами т≥льки у двох рег≥онах, населенн¤ ¤ких на дв≥ третини складалос¤ з украњнц≥в? „ому т≥льки проти ”—–– ≥ убан≥ було спр¤моване в≥стр¤ терору голодом, замасковане п≥д хл≥бозагот≥вл≥?Ф (—.102-103).
≤ на завершенн¤ Ц знову надамо слово ћенделю ’атаЇвичу, тобто т≥й влад≥, ¤ка начебто побачила лиха ≥ припинила њх. ÷итата в≥д березн¤ 1933 року, апогею √олодомору: У¬≥дчуваЇтьс¤ протверез≥нн¤ п≥сл¤ того розгулу ≥ загостренн¤ приватновласницьких, др≥бнобуржуазних жадань, ¤к≥ переживала б≥льш≥сть колгоспник≥в п≥д час минулих хл≥бозагот≥вель. —еред б≥льшост≥ тих колгоспник≥в, котр≥ зовс≥м ще недавно т¤гли ≥ крали колгоспний хл≥б, ставились недбало до колгоспного майна, не хот≥ли чесно працювати в колгоспному виробництв≥, пом≥тно, що вони все б≥льш усв≥домлюють необх≥дн≥сть чесно ≥ старанно працювати дл¤ колгоспуФ.
≤ про геноцид. ¬ онвенц≥њ ќќЌ про геноцид ≥детьс¤ про Уд≥њ, чинен≥ з нам≥ром знищити, ц≥лком чи частково, будь-¤ку нац≥ональну, етн≥чну, расову чи рел≥г≥йну групуФ. ” м≥жнародному прав≥ пон¤тт¤ Унац≥ональн≥стьФ тотожне Угромад¤нствуФ, отже, йдетьс¤ про вс≥х, сущих в –ад¤нськ≥й ”крањн≥, оточен≥й Упродовольчими кордонамиФ, говор¤чи сучасною мовою Ц про Уукрањнську пол≥тичну нац≥юФ. јле ≥ ¤к етн≥чну групу Ц украњнц≥в убан≥ Ц прагнула п≥ддати нищенню б≥льшовицька парт≥¤. „ому? —вою верс≥ю ¤ висловив вище, ≥ вона, на м≥й погл¤д, по¤снюЇ, внасл≥док чого було заплановане не повне, а саме часткове нищенн¤ украњнц≥в в обох сенсах цього слова Ц пол≥тичному та етн≥чному. Ќу, а те, що, мовл¤в, це не геноцид, бо одночасно гинули з голоду й рос≥¤ни, ≥ н≥мц≥ ѕоволж¤ Ц це твердженн¤ з рангу, що √олокосту не було, бо √≥тлер нищив не лише Їврењв, а й циган, ба б≥льше Ц ще й н≥мецьких антифашист≥в... ƒжерело: "ќгл¤дач" |
¬ернутьс¤ на предыдущую страницу