|
≤мперський маразм
ѕетро ћасл¤к ƒжерело: "”крањнська правда" ¬ цей час, коли ми з вами сидимо б≥л¤ дисплењв комп'ютер≥в ≥ длубаЇмос¤ в ≤нтернет≥, в "братн≥й" –ос≥њ тис¤ч≥ людей з вищою осв≥тою ≥ науковими ступен¤ми, об'Їднан≥ в ≥нститути, проблемн≥ лаборатор≥њ ≥ тимчасов≥ "творч≥" колективи, вз¤вши в долон≥ голови 24 години на добу думають, ¤ку б це ще б≥ду, нещаст¤ ≥ взагал≥ будь-¤ку "каку" можна було б зробити дл¤ ”крањни ≥ украњнц≥в. ƒл¤ цього з державного бюджету ≥ вс≥л¤ких фонд≥в вид≥л¤ютьс¤ м≥ль¤рди рубл≥в. ≤ це не пустопорожн¤ балаканина. як профес≥йний геопол≥тик ¤ знаю про що пишу. я не вм≥ю в≥дпочивати. оли н≥чого не роблю, житт¤ н≥би завмираЇ. “ому в цьому роц≥ на дач≥ ¤ писав 51-й п≥дручник ≥ постп'¤тсот≥ статт≥. ¬≥дпочивав, перегл¤даючи стар≥ номери журналу "Ќаука и жизнь". ≤ ось за 1990 р≥к, коли вже вс≥ т≥ "кому треба" в –ос≥њ зрозум≥ли, що –ос≥йськ≥й рад¤нськ≥й ≥мпер≥њ невдовз≥ настане повний "песець", в цьому поважному часопис≥ з'¤вилас¤ "наукова" статт¤ з назвою "√де живут русины". Ќав≥ть з картосхемою. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що межа м≥ж нац≥Їю украњнц≥в ≥ нац≥Їю русин≥в проходить по межах м≥ж –≥вненською ≥ ∆итомирською, “ерноп≥льською ≥ ’мельницькою ≥ „ерн≥вецькою ≥ ¬≥нницькою област¤ми. ¬се що на зах≥д в≥д ц≥Їњ меж≥ це крањна русин≥в, а на сх≥д це ”крањна. ¬ одному ≥ тому ж сел≥, але по р≥зних берегах «бруча ви¤вл¤Їтьс¤ живуть р≥зн≥ народи. ѕовний маразм. јле не посп≥шайте см≥¤тис¤. –ад¤нський —оюз невдовз≥ розсипавс¤, не зважаючи на найб≥льшу у св≥т≥ арм≥ю, найб≥льший ¤дерний потенц≥ал, велетенський ƒЅ, внутр≥шн≥ в≥йська ≥ м≥л≥ц≥ю. “ак само розсиплетьс¤ ≥ нов≥тн¤ –ос≥йська ≥мпер≥¤. Ќеспростовний науковий факт. ѕ≥сл¤ розпаду —–—–, ‘—Ѕ почала методично проводити ≥ вт≥лювати в житт¤ знамениту ≥мперську пол≥тику Ц розд≥л¤й ≥ владарюй. уплен≥ за грош≥ "галичани" почали писати статт≥, що н≥¤к≥ вони не украњнц≥, а саме русини. ¬ цих статт¤х до см≥шного повторювалис¤ тези програмноњ статт≥ з журналу "Ќаука и жизнь". јле н≥чого з цього не вийшло. ЌемаЇ в √аличин≥ переважаючоњ там так званоњ ”крањнськоњ православноњ церкви ћосковського патр≥архату, попи ¤коњ пропов≥дують з амвон≥в, що н≥¤ких украњнц≥в ≥ в природ≥ немаЇ, а Ї "русские", або хоча б, дл¤ початку, русини. ’≥ба що останньому њжаку не зрозум≥ло, агентами ¤коњ орган≥зац≥њ вони Ї. ¬ будь-¤к≥й ≥нш≥й держав≥, ¤ка турбуЇтьс¤ про свою безпеку, в нас н≥бито, кажуть, Ї нав≥ть така державна структура ¤к —лужба безпеки. ≤ ¤кби вона д≥¤ла, то таких "пропов≥дник≥в" вз¤ла б "за цуг унтер" ≥ в≥дправили до в'¤зниц≥. јле "наша" влада в≥дпочиваЇ... “а люди з "проблемних лаборатор≥й" не даремно живуть-хл≥б жують. ¬они порекомендували не розпорошувати сили, а сконцентруватис¤ "на русинах" в одн≥й област≥. Ќею була обрана «акарпатська, ¤ка в цьому сенс≥ найб≥льше в≥дпов≥дала вимогам, так ¤к греко-католицька церква ц≥Їњ област≥ не була п≥дпор¤дкована Ћьвову. Ќа в≥йн≥ Ц ¤к на в≥йн≥. —початку необх≥дно захопити плацдарм, а пот≥м поступово розширювати його системно ≥ систематично. Ќа п≥дкуп м≥сцевих колаборац≥он≥ст≥в з ћоскви потекли м≥льйони долар≥в. ѕочалас¤ пр¤ма п≥дготовка у спец≥альних школах аг≥татор≥в, ¤к≥ п≥шли переконувати людей, що н≥¤к≥ вони не украњнц≥. « «акарпатт¤ все це маЇ перекинутис¤ на всю «ах≥дну ”крањну. ¬ цей же час, з≥ створених осередк≥в ‘—Ѕ у монастир¤х ”ѕ÷ ћосковського патр≥архату ведетьс¤ п≥дготовка агент≥в, ¤к≥ в церквах, тролейбусах, автобусах, трамва¤х, в мереж≥ ≤нтернету мають переконувати вже населенн¤ —х≥дноњ ”крањни, що н≥¤к≥ вони не украњнц≥, а малороси. ќтже в «ах≥дн≥й ”крањн≥, ¤к в проблемн≥ш≥й територ≥њ, спочатку треба "зробити" русин≥в, а у —х≥дн≥й малорос≥в. ÷е перший етап. ѕот≥м переконати ≥ тих ≥ ≥нших, що русини, малороси ≥ "русские" це одне ≥ теж. ≤ вперед хлопц≥! –ос≥¤ в небезпец≥, њњ треба захищати. ≤ ось колишн≥ украњнц≥, а нин≥ ¤к≥сь там руси, роси чи рос≥¤ни вже стрункими р¤дами чимчикують на проблемний багатотис¤чок≥лометровий кордон –ос≥њ з итаЇм ≥ на в≥йну на ѕ≥вн≥чному авказ≥. ѕон¤л, да? ¬и думаЇте нав≥що в ќдес≥ агенти рос≥йського ≥мпер≥ал≥зму спорудили пам'¤тник атерин≥ ≤≤ ≥ ще десь там цього ж хочуть? ј це дл¤ того, щоб "хохли" не забували, що њхн≥ д≥ди, прад≥ди ≥ пра-праЕ м≥льйонами гинули за –ос≥йську ≥мпер≥ю (до реч≥ дуже героњчно) Ц в≥д “урецькоњ до римськоњ в≥йни, в≥д ѕершоњ св≥товоњ до ƒругоњ. ≤ на ƒоманському, ≥ у ‘≥нл¤нд≥њ, ≥ в јфган≥стан≥, ≥ в ™гипт≥Е ѕродовжувати? ≤ вс≥ ц≥ героњчн≥ матроси ≥шки в —евастопол≥, ≥ Ѕерести в Ѕерл≥н≥, ≥ мо¤ героњчна мати, царство њй небесне, в тому ж Ѕерл≥н≥, ≥ м≥й трич≥ поранений батько, ≥ безрукий д¤дько ≥ безногий ≥нший. ј м≥й героњчний д≥д, штабс-кап≥тан рос≥йськоњ арм≥њ —тепан ћасл¤к, √еорг≥њвський кавалер, ¤кий загинув у 1915 роц≥ в арпатах, ц≥лком ймов≥рно, вбитий кулею такого ж украњнц¤, ¤кого примусили воювати за вже ≥ншу, јвстро-”горську ≥мпер≥ю. ј вс≥ ц≥ майори ¬≥хр≥, воЇначальники “имошенки, –ибалки, ћалиновськ≥, „ерн¤ховськ≥, а воњни ”ѕј, ¤к≥ тис¤чами стр≥л¤лис¤ ≥ п≥дривали себе гранатами, але не здавалис¤ ворогу. “акого героњзму не знала жодна ≥нша нац≥¤ св≥ту! ј чому ж ви нин≥ не хочете гинути за –ос≥ю на ѕ≥вн≥чному авказ≥? "ћи ≥стЇкаЇм кров'ю, а ви нЇ хат≥тЇ памочь", картав мене один рос≥¤нин на м≥жнародн≥й конференц≥њ. јну, хохли, к ноге! ј ¤к не вистачаЇ нин≥ рос≥йському в≥йськово-промисловому комплексу украњнського техн≥чного ген≥ю у вигл¤д≥ ≥нтелекту чисельних «ас¤дьк≥в, ондратюк≥в, √лушк≥в, орольових, ƒухових, ЋюльокЕ јле щоб так не казали ≥ писали, голови в ≥мпер≥њ н≥коли немаЇ. “≥льки головкаЕ Ќ≥чого нового в "проблемних лаборатор≥¤х" придумати не можуть. ѕ≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, –ос≥¤, захопивши √аличину, вир≥шила силом≥ць перетворити м≥сцевих украњнц≥в на русин≥в. ј пот≥м ≥ рос≥¤н. Ќав≥ть перех≥дну мову придумали, так зване "¤зич≥Ї". нижки на ньому друкували. ƒе вона тепер? ∆ива ви¤вл¤Їтьс¤! «а кордоном уже друкуютьс¤ п≥дручники з русинськоњ мови, ¤ка просто до см≥шного нагадуЇ славнозв≥сне "¤зич≥Ї". Ќу що, у вас, хлопц≥, голова зовс≥м не працюЇ, щоб придумати щось новеньке? „и вже щось нове придумати ≥ в принцип≥ не можна? ≤мперський маразм ц≥лком законом≥рно "крЇпчаЇт". ¬з¤ти хоча б дл¤ прикладу призначенн¤ в ”крањну, "п≥д вибори" нового посла пана «урабова. «важаючи на його пр≥звище, «урабов Ї осетином, саме з того проблемного рег≥ону –ос≥њ, куди треба в≥дправити, ¤к гарматне м'¤со, украњнських хлопц≥в. Ќу не можна ж так пр¤мол≥н≥йно, або ¤к тепер кажуть, тупо д≥¤ти. Ќу призначили б саам≥, ¤кута, ком≥, чукчу, тувинц¤ чи хакаса ≥ ¤ ще б подумав, нав≥що це зробленою. јле осетинаЕ ¬и мене "звин¤йте". ÷е ж ≥ хробаку зрозум≥ло, що його завданн¤м Ї "моб≥л≥зувати" украњнц≥в на в≥йну на ѕ≥вн≥чному авказ≥. ѕочитаЇш у засобах масовоњ ≥нформац≥њ –ос≥њ про украњнц≥в ≥ см≥х бере. ¬они, бачте, "и хитрые, и жадные, и скрытные", тобто зовс≥м протилежн≥ "широкой русской душе". “ут же пишуть, згадуючи арм≥ю колишнього —–—–, що "хохол без лычки не хохол". ≤ тут же пишуть, що украњнц≥ ≥ рос≥¤ни Ц це один народ. —м≥х, та й год≥. “а ви на себе в дзеркало подив≥тьс¤. “а типовий "русак" з ÷ентральноњ –ос≥њ (курносий и скуластий) в≥д типового украњнц¤, скаж≥мо, носатого полтавц¤ р≥знитьс¤ б≥льше, н≥ж француз в≥д шведа. ”крањнц≥ ≥ рос≥¤ни зовс≥м р≥зн≥ народи. ≤ ментал≥тетно, ≥ генетично. ѕро це говор¤ть хоча б надзвичайно поширений резус-конфл≥кт у зм≥шаних украњнсько-рос≥йських родинах. Ќ≥мц≥, сам≥ з ≥мпер≥њ (≤≤≤ –айх), були майстрами вс≥л¤ких науковопод≥бних м≥стиф≥кац≥й. јле це дл¤ ≥нших. ƒл¤ себе вони робили все ірунтовно ≥ з н≥мецькою точн≥стю ≥ педантичн≥стю. «ахопивши п≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни ”крањну ≥ значну частину –ос≥њ, вони вир≥шили з'¤сувати, чи маЇ байка про "сп≥льну колиску народ≥в-брат≥в", хоча б ¤кесь наукове п≥дірунт¤. « ц≥Їю метою почали брати проби кров≥ в украњнських ≥ рос≥йських селах, з метою пор≥вн¤льного генетичного анал≥зу. –езультати були вражаючими. ”крањнц≥ ≥ рос≥¤ни нав≥ть р≥зн≥ расов≥ п≥дтипи. ѕ≥сл¤ в≥йни ц≥ дан≥ потрапили до рук американц≥в ≥ були опубл≥кован≥. ќсь зв≥дси ≥ "ростуть ноги" в≥домого рад¤нського твердженн¤, що генетика Ї буржуазною лженаукою, ¤ка знаходитьс¤ на служб≥ в американського ≥мпер≥ал≥зму. ƒо реч≥, ¤к ≥ к≥бернетика. ≤ ще дек≥лька наук з ними вкуп≥, ¤к≥ камен¤ на камен≥ не залишали в≥д рос≥йських ≥мперських побрехеньок ≥ ≥нсинуац≥й. ≤мпер≥ал≥сти, ¤коњ б там не було ≥мпер≥њ, мисл¤ть абсолютно однаково. ” польськ≥й ≥мпер≥њ н≥¤ких украњнц≥в не було, а були малопол¤ки, в рос≥йськ≥й все "до навпаки", н≥¤ких украњнц≥в немаЇ, а Ї малорос≥¤ни. „ерез це ≥ вийшли на екрани ”крањни два маразматичн≥ ≥мперськ≥ ф≥льми: польський "¬огнем ≥ мечем" ≥ рос≥йський "“арас Ѕульба". ¬ першому нац≥онально-визвольна боротьба украњнц≥в проти польського гн≥ту представлена ¤к в≥йна громад¤нська м≥ж двома г≥лками польськоњ нац≥њ, великопол¤ками ≥ малопол¤ками. ј х≥ба кињвськ≥ пол¤ни не Ї предками пол¤к≥в, запитуЇ ≈жи √офман. јле вс≥ рекорди ≥сторичного маразму долаЇ рос≥йський "“арас Ѕульба", ф≥нансований все т≥Їю ж "ф≥рмою" п≥д назвою ‘—Ѕ. ¬и¤вл¤Їтьс¤ украњнц≥ воюють проти пол¤к≥в за ¤кусь м≥ф≥чну "землю русскую". ¬ той же час ми з опису французького ≥нженера Ѕоплана, складеного ще у 1648 роц≥, саме тод≥, коли в≥дбувалис¤ под≥њ обох ф≥льм≥в читаЇмо ≥ бачимо на картосхем≥, що "земл¤ козак≥в зветьс¤ ”крањною (Ukraina), а п≥вн≥чн≥ше в≥д нењ бовван≥Ї крањна, ¤ка називаЇтьс¤ ћосков≥Їю. ” Ѕоплана ”крањна це самоназва крањни козак≥в, а ћосков≥¤ це самоназва нац≥њ московит≥в. ≤ н≥¤коњ тоб≥ н≥ –ус≥, н≥ –ос≥њ. –ос≥¤ виникла ¤к ц≥лком штучна, придумана, сфальсиф≥кована ≥ маразматична назва крањни московит≥в не ран≥ше ¤к рок≥в через 70-80 за час≥в "пол≥ттехнолог≥в" ще одного "руського" цар¤ ѕетра ≤. ѕриписувати таку дурню “арасов≥ Ѕульб≥ ≥ ≥ншим козакам-украњнц¤м, щоб вони волали "за землю русскую" можуть лише повн≥ маразматики. ’ай би ¤ким вогнем пол¤ки не палили “араса Ѕульбу, в≥н м≥г кричати х≥ба що про землю украњнську. Ѕо "русской земли" тод≥ нав≥ть ≥ в проект≥ не було. Ќав≥ть об'њвшись блекоти ≥ обпившись гор≥лки, “арас Ѕульба б ≥ тод≥ –ос≥њ не згадав, бо про нењ не те що в ”крањн≥, але ≥ в тод≥шн≥й –ос≥њ н≥хто ≥ слухом не чув. ѕам'¤таю, ¤к на 9 травн¤ 1967 року нас, студент≥в ињвського державного ун≥верситету ≥мен≥ “араса Ўевченка, доцент, ¤кий викладав ≥стор≥ю ѕ–—, пов≥з до Ѕреста. ћи сид≥ли за одним великим столом разом з рос≥¤нам ≥ гомон≥ли м≥ж собою суржиком. —ус≥дка-рос≥¤нка, звернулас¤ до своњх: "какие то нерусские, ничего не понимаю". Ќаш викладач-≥сторик, мабуть неждано дл¤ самого себе прохопивс¤: "а вы ж то чьи будете? ћы нерусские, а вы русские. аким русскам вы принадлежите?". ј й д≥йсно. ” св≥т≥ б≥льше немаЇ народу, ¤кий би мав таку образливо-маразматичну назву: "русские", тобто чињсь. –аби, холопи, прислужники? ’то? ј це саме ≥ говорить про штучн≥сть ц≥Їњ назви, так ¤к жоден народ сам себе так не назве. јбсолютно маразматична ≥ п'¤та колона рос≥йського ≥мпер≥ал≥зму в ”крањн≥. ¬она повн≥стю позбавлена не лише формальноњ лог≥ки, але й чест≥ та сов≥ст≥. Ќаведу приклад. ќдин знайомий рос≥¤нин, активний борець за впровадженн¤ рос≥йськоњ мови в ”крањн≥, раз зустр≥вши мене з Їзуњтською посм≥шкою сказав: "а ти знаЇш, що в –ос≥њ ≥ зарплата, ≥ пенс≥њ, ≥ стипенд≥њ студентам набагато вищ≥, н≥ж в ”крањн≥? ≤ живуть люди там набагато краще, н≥ж в ”крањн≥. ≤ президент там нормальний. Ќе те, що в ”крањн≥". Ќа це ¤ йому в≥дпов≥в: "не бреши". "я так люблю –ос≥ю, рос≥йську мову, рос≥йську культуру ≥ за них борюс¤", Ц одразу зав≥вс¤ в≥н. "«аспокойс¤, Ц в≥дпов≥в ¤. Ц „ому, ¤кщо ти так любиш –ос≥ю ≥ там так добре, ти в н≥й жити не хочеш? „и може тебе хтось не пускаЇ вињхати на ≥сторичну батьк≥вщину? «овс≥м н≥. ѓдь соб≥ ≥ слухай чи триповерхову, чи п'¤типоверхову рос≥йську мову 24 години на добу. ≤ пенс≥ю отримуй високу, а ¤ тут в ”крањн≥ вже буду ≥ дал≥ "страждати". Ќе маЇ лог≥ки в п'¤тоњ колони рос≥йського ≥мпер≥ал≥зму в ”крањн≥. “е, за що вона тут боретьс¤, "навалом" в –ос≥њ без будь-¤коњ боротьби... ј ”крањнська православна церква ћосковського ѕатр≥архату? ’≥ба що кон¤ц≥ не зрозум≥ло, що ћосква виникла лише через 300 рок≥в п≥сл¤ того, ¤к хрестили ки¤н. “аким чином ћосковський патр≥архат в иЇв≥ ≥ в ”крањн≥ в ц≥лому це маразматичне твердженн¤ про те, що праправнучка стар≥ша, давн≥ша, першопрестольн≥ша, а тому ≥ канон≥чн≥ша за прапрад≥да. ’оч лоба соб≥ розбийте, але н≥чого хорошого з цього не вийде. Ќ≥ дл¤ вас, шановн≥ панове рос≥йськ≥ ≥мпер≥ал≥сти, н≥ дл¤ ваших агент≥в в ”крањн≥. ∆артуни кажуть, що лог≥ка буваЇ трьох вид≥в: формальна, зал≥зна ≥ ж≥ноча. –ос≥йський ≥мпер≥ал≥зм у своњй д≥¤льност≥ не належить до жодноњ з них, а значить приречений на старечий маразм ≥ загибель. ѕетро ћасл¤к, дл¤ ”ѕ ƒжерело: "”крањнська правда" |
¬ернутьс¤ на предыдущую страницу