|
≤гор ЋосЇв ƒжерело: "”крањнська правда" —татт¤ ћихайла ƒубин¤нського на "”ѕ" викликала в автора цих р¤дк≥в довол≥ дивн≥ в≥дчутт¤. Ќ≥бито все правильно пише автор, оц≥нюючи пол≥тику ремл¤ в риму. јле рекомендац≥њ, що в≥н пропонуЇ, провокують ц≥лковите неприйн¤тт¤, оск≥льки базуютьс¤ вони на газетно-пропагандистських у¤вленн¤х про кримськ≥ реал≥њ, адже тут перед нами постаЇ абсолютно в≥ртуальний рим, що зовс≥м не схожий на той, що Ї в≥домим мен≥, севастопольцев≥ в 4-му, а кримчанину в 9-му покол≥нн≥. јвтор публ≥кац≥њ погано розум≥Ї специф≥ку кримського сепаратизму ≥ саме тому ставить його на одну дошку з ситуац≥Їю јбхаз≥њ та ѕ≥вденноњ ќсет≥њ. якщо так≥ про¤ви в кавказьких автоном≥¤х мають п≥д собою досить древн≥й ≥сторичн≥й ірунт, самост≥йну етн≥чну базу, то кримський сепаратизм Ї ¤вище штучне, ≥мпортне, ц≥лком створене ≥ сформоване ћосквою. оли ћосква була п≥д час под≥й к≥нц¤ 1991 року розгубленою ≥ мовчала, то в —евастопол≥ за самост≥йну ”крањну на референдум≥ 1 грудн¤ проголосувало 57% м≥ст¤н, а в —≥мферопол≥ Ц 54%, а на тод≥ ще рад¤нському „орноморському флот≥ Ц понад 70%. ј дал≥ прот¤гом 17 рок≥в незалежност≥ жител≥ п≥вострова були св≥дками своЇр≥дноњ "пульсац≥њ" сепаратистських процес≥в у риму. ўойно ћосква давала наказ, збуджувала свою п'¤ту колону Ц негайно в≥дбувалась р≥зка актив≥зац≥¤ антиукрањнських зусиль, щойно ћоскв≥ ставало не до риму Ц все негайно вщухало. “ому н≥¤к≥ нац≥ональн≥ конфл≥кти в риму не Ї можливими без московськоњ санкц≥њ. јдже вс≥ "борц≥ за рос≥йську ≥дею" в риму Ї добре керованими, год≥ в њхн≥й д≥¤льност≥ шукати спонтанност≥ чи самод≥¤льност≥. онфл≥ктн≥ ситуац≥њ в риму залежать не ст≥льки в≥д правильноњ чи неправильноњ пол≥тики иЇва в цьому рег≥он≥, ск≥льки в≥д кон'юнктурних ≥нтерес≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ. ≤нша р≥ч, в≥д иЇва залежить усп≥шне, ефективне блокуванн¤ провокац≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ноземних держав на стратег≥чно важлив≥й частин≥ украњнськоњ територ≥њ. јле, ¤кщо буде потр≥бно ћоскв≥, вона орган≥зуЇ в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим нац≥ональний конфл≥кт будь-¤кого р≥вн¤ ≥нтенсивност≥, нав≥ть, ¤кщо повед≥нка иЇва в риму буде "¤нгольською". “о ж до таких виклик≥в ”крањна, украњнське сусп≥льство, силов≥ структури мають бути готов≥, бо так≥ д≥њ ремл¤ розрахован≥ на п≥дтримку з боку не лише п'¤тоњ колони, але й об'Їктивно з боку пасивноњ, слабкоњ ≥ нер≥шучоњ влади нашоњ держави. ” статт≥ згадуютьс¤ ¤к≥сь "в≥тчизн¤н≥ радикали, що прагнуть, будь-що украњн≥зувати рим". Ќа жаль, не уточнюЇтьс¤, хто ц≥ радикали ≥ чи було ними щось практично зроблено, кр≥м суто теоретичних "прагнень". ѕринаймн≥, в риму "украњн≥зац≥¤" пом≥чають лише автори патолог≥чно антиукрањнських газет, що закликають захищати украњнську мову нав≥ть там (наприклад, у —евастопол≥), де вона не маЇ жодного конкурента. яка може бути украњн≥зац≥¤ в умовах тотального пануванн¤ рос≥йських ≥ пророс≥йських «ћ≤, рос≥йськомовноњ осв≥ти, рос≥йського книжкового ринку тощо? Ќайб≥льша проблема нин≥шн≥х кримських украњнофоб≥в Ч це знайти реальн≥ факти, що п≥дтверджували б њхн≥ вигадан≥ в ћоскв≥ жахалки про "г≥рку долю" рос≥йськоњ мови в риму. јдже факт≥в немаЇЕ Ќасправд≥, прот¤гом 17 рок≥в незалежност≥ не було зроблено майже н≥чого, щоби наблизити рим до материковоњ ”крањни в культурному, ≥нформац≥йному ≥ ментальному в≥дношенн≥. Ќаведу близьк≥ мен≥ приклади. ” м≥ст≥ —евастопол≥, де на 370 тис¤ч населенн¤ припадаЇ близько 100 тис¤ч етн≥чних украњнц≥в, дос≥ немаЇ жодноњ украњнськоњ школи, хоча охоч≥ там учитис¤ Ї. ¬с≥ ц≥ роки м≥сцева "ѕросв≥та" збирала сотн≥ за¤в в≥д батьк≥в, котр≥ просили в≥дкрити школу з украњнською мовою навчанн¤. јле н≥чого не було зроблено, бо вс≥ проханн¤ ≥ благанн¤ наражалис¤ на холодну байдуж≥сть кињвських чиновник≥в. ѕ≥сл¤ "помаранчевоњ" революц≥њ пооб≥ц¤ли збудувати в —евастопол≥ украњнську г≥мназ≥ю ≥ нав≥ть на потенц≥йному м≥сц≥ буд≥вництва урочисто встановили кам≥нь. —пливаЇ четвертий р≥к в≥д "помаранчевих" под≥й, але г≥мназ≥њ немаЇ, а каменюку, напевно, вкралиЕ ” —евастопол≥ важко в≥дшукати украњномовну газету, нав≥ть рос≥йськомовну, ¤кщо вона видаЇтьс¤ в иЇв≥ (кр≥м, зв≥сно, таких специф≥чних "орган≥в", ¤к "2000" ≥ " иевський телеграфъ"). Ќатом≥сть ус≥ к≥оски завалено рос≥йською ≥ пророс≥йською пресою. ≤з 4-х м≥ських телеканал≥в лише один (“– "Ѕриз" ¬ћ— ”крањни) працюЇ на ”крањну, решта закидають њњ болотом майже щодн¤ прот¤гом багатьох рок≥в, у тому числ≥ й т≥, що мають державний статус. «ате в друкарн≥ „орноморського флоту –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ видаЇтьс¤ майже два дес¤тки агресивно антиукрањнських газет, що виступають ≥з закликами до знищенн¤, розчленуванн¤ й скасуванн¤ украњнськоњ держави. ” —евастопол≥ працюЇ 10 ф≥л≥й вищих навчальних заклад≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, в тому числ≥ ћƒ” ≥м. ћ. Ћомоносова, де сусп≥льствознавч≥ дисципл≥ни викладаютьс¤ за програмами –‘, тобто молод≥ дох≥дливо по¤снюють, що н≥¤коњ ”крањни "не було, немаЇ ≥ бути не може". ћер ћоскви ёр≥й Ћужков збудував у —евастопол≥ ел≥тну рос≥йську г≥мназ≥ю ≥ збираЇтьс¤ будувати ще одну. “о де ц¤ "украњн≥зац≥¤"? ћоже, до небагатьох (7 проти 600 рос≥йськомовних) украњнських середн≥х навчальних заклад≥в у риму когось женуть багнетами? ћ≥ж тим, у —≥мферопол≥ вже к≥лька рок≥в працюЇ збудована ще учмою ≥ ирпою украњнська г≥мназ≥¤, Їдина на ц≥лий адм≥н≥стративний центр ј– . ¬она не в змоз≥ прийн¤ти вс≥х охочих, конкурс Ц 5 д≥тей на одне м≥сце. —ебто 4 д≥т¤м з 5-ти охочих там учитис¤ треба в≥дмовити. ” ¤к≥й ще крањн≥ щоби здобути середню осв≥ту державною мовою д≥ти повинн≥ витримувати конкурс ¤к до престижного ун≥верситету? "я другой такой страны не знаю..." ќсь така "украњн≥зац≥¤"Е ўе раз: у риму Ї багато охочих учитис¤ в украњнських школах, чимало тих, хто м≥г би там викладати. Ўкода, що шк≥л таких на 500 тис¤ч м≥сцевих украњнц≥в практично немаЇ. ƒо реч≥, а ¤к бути з кримськими украњнц¤ми, ¤к≥ не хочуть рос≥йщитис¤, асим≥люватис¤, а бажають зберегти духовний ≥ культурний зв'¤зок з≥ своњм народом? ¬≥дмовити њм у цьому законному людському ≥ нац≥ональному прав≥, щоб не дратувати ≥мперських шов≥н≥ст≥в? Ѕ≥л¤ входу до украњнськоњ г≥мназ≥њ в —≥мферопол≥ кримськ≥ украњнофоби регул¤рно орган≥зовують демонстрац≥њ з вимогами закрити цю г≥мназ≥ю ≥ протестами проте "насильницькоњ украњн≥зац≥њ". ўе автор статт≥ л¤каЇ жахливими перспективами: "„им наполеглив≥шими будуть спроби украњн≥зувати рим, тим сильн≥ше п≥востр≥в буде т¤ж≥ти до ћосквиЕ" ќтож ≥ще раз: де так≥ "спроби"? ¬≥дсутн≥сть прот¤гом 17 рок≥в реальних крок≥в з ≥нтеграц≥њ риму до культурного, ≥нформац≥йного, осв≥тнього, ментального простору ”крањни аж н≥¤к не поспри¤ло пом'¤кшенню громадсько-пол≥тичноњ ситуац≥њ на п≥востров≥. Ќавпаки. ћи сьогодн≥ розплачуЇмос¤ там не за "украњн≥зац≥ю" риму, а за ц≥лковиту в≥дсутн≥сть такоњ. „ому ћосква так гостро, значно гостр≥ше, н≥ж етн≥чн≥ рос≥¤ни в риму, реагуЇ на будь-¤ку спробу в≥дкрити в цьому рег≥он≥ украњнську школу, ун≥верситет, телеканал, газету тощо? ј тому, що це п≥дважуЇ њњ стратег≥ю на п≥вдн≥ ”крањни. —тратег≥¤, ¤ка, до реч≥, усп≥шно зд≥йснюЇтьс¤, завд¤ки пасивност≥ оф≥ц≥йного иЇва, пол¤гаЇ в тому, щоби перетворити рим на абсолютно ≥ншор≥дне ≥ чуже ”крањн≥ геопол≥тичне т≥ло, несум≥сне з украњнською державн≥стю та украњнським соц≥умом. Ќа р≥вн≥ тактики це про¤вл¤Їтьс¤ в тому, щоби не допустити на п≥вдень в≥д ѕерекопу жодних форм п обутуванн¤ украњнськоњ культури, мови, ≥нформац≥њ, ≥стор≥њ тощо ≥ виховати, використовуючи тотальне пануванн¤ —ћ≤ –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ, у середовищ≥ кримчан абсолютне неприйн¤тт¤ всього украњнського на р≥вн≥ ф≥з≥олог≥чного в≥дторгненн¤. ј тод≥ в≥дрив риму в≥д ”крањни стане питанн¤м техн≥чним, та й римом, ¤кщо поталанить, обмежуватис¤ не станутьЕ –ос≥¤ прагне зробити рим, а над усе Ц —евастополь, таким соб≥ антиукрањнським іетто, забороненою зоною дл¤ будь-¤ких про¤в≥в украњнства. “о ж не кримчани бо¤тьс¤ "украњн≥зац≥Їю", цього побоюЇтьс¤ ћосква та њњ п'¤та колона в риму. ћ≥ж ≥ншим, у 1991 роц≥, п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥, чимало моњх кримських земл¤к≥в почали активно шукати по книгарн¤х та б≥бл≥отеках украњнськ≥ словники та п≥дручники з державноњ мови. ¬они думали, що буде нормальна держава ≥ нормальна влада. јле оф≥ц≥йний ињв позбавив њх бажанн¤ ≥нтегруватис¤ в украњнське сусп≥льство, об≥ц¤ючи "двомовн≥сть", "братн≥й союз з ћосквою" ≥ таке ≥нше, д≥ючи в стил≥ "гнучких" пол≥тик≥в. ƒо слова, кримчани завжди шанували сильну, жорстку ≥ р≥шучу державну владу. „и побачили вони таку в иЇв≥? ” чому пол¤гаЇ небезпека зд≥йсненн¤ иЇвом у риму пол≥тики за ƒубин¤нським? ¬ласне, вс≥ 17 рок≥в нашоњ незалежност≥ саме така пол≥тика там ≥ процв≥таЇ. ¬она зводитьс¤ до безпринципного заграванн¤ з найб≥льш нетерпимими антиукрањнськими колами, до в≥дмови в≥д системноњ ≥ посл≥довноњ боротьби проти п'¤тоњ колони, до бо¤гузливого в≥дступу там, де треба продемонструвати р≥шуч≥сть ≥ силу. Ќайсв≥ж≥ший приклад: 5 липн¤ напередодн≥ св¤та ¬≥йськово-ћорських —ил ”крањни в —евастопол≥ на √рафськ≥й пристан≥, маючи вс≥ необх≥дн≥ дозволи ≥ погодженн¤, украњнськ≥ мор¤ки встановили мемор≥альну дошку на честь 90-р≥чч¤ п≥дн¤тт¤ в 1918 роц≥ украњнських державних прапор≥в на корабл¤х „орноморського флоту. јле юрба погромник≥в з≥ складу пророс≥йських орган≥зац≥й за участ≥ к≥лькох депутат≥в м≥сцевих рад напала на наших в≥йськовик≥в, розбила ≥ втопила в мор≥ мемор≥альну дошкуЕ ≤ що ж? ∆оден з депутат≥в, ¤к≥, до реч≥, не мають недоторканност≥, не був затриманий. ј такий соб≥ депутат √агар≥нськоњ районноњ ради м≥ста —евастопол¤ пан “юн≥н - активний учасник под≥й на √рафськ≥й пристан≥, отримав в≥д голови –ади ‘едерац≥њ –ос≥њ пана ћиронова орден ќлександра Ќевського "за зм≥цненн¤ рос≥йськоњ держави". ѕ≥д час врученн¤ нагороди “юн≥нов≥, ћиронов сказав: "“римайтес¤! –ос≥¤ з вами". ќсь так. ўе щось незрозум≥ло? ѕоз≥рна "украњн≥зац≥¤" тут абсолютно н≥ до чого. ѕерес≥чний кримчанин в у¤в≥ автора статт≥ Ч це ¤кийсь патолог≥чний украњнофоб, перед ¤ким треба пост≥йно запоб≥гати через його н≥бито повсюдну в≥дразу до украњнськоњ мови, культури ≥ такого ≥ншого. јле в риму дуже багато ло¤льних до ”крањни людей. јле вони не бачать з боку ”крањни жодноњ активност≥ в риму, н≥¤коњ п≥дтримки своњх прихильник≥в. «ате зусилл¤ ћоскви Ч очевидн≥. якби ињв хоч на 30% робив на п≥востров≥ те, що робить ћосква, наст≥йливо насаджуючи своњ структури, пост≥йно тримаючи руку на кримському пульс≥Е ињв же вр¤ди-годи т≥льки реагуЇ (¤кщо реагуЇ) на д≥њ –ос≥йськоњ держави. ƒивна за¤ва Ч порада з≥ статт≥: "ќднакове ставленн¤ до вс≥х нац≥ональних громадЕ ”тихомиренн¤ радикал≥в Ч будь-то актив≥сти "–ос≥йського блоку" чи ћеджл≥су". якщо ињв буде однаково ставитис¤ до вс≥х громад, то йому доведетьс¤ терм≥ново в≥дкрити щонайменше 150 украњнських шк≥л, зам≥сть нин≥шн≥х 7Е ј також звернути увагу на 80% земельних самозахоплень на п≥востров≥, зд≥йснених нер≥дко нав≥ть не громад¤нами ”крањни - сьогодн≥ ињв чомусь бачить лише 20% самозахоплень, пов'¤заних з кримськими татарамиЕ ≤ зовс≥м уже даремно ототожнюютьс¤ т≥, хто посл≥довно виступаЇ за ц≥л≥сн≥сть ≥ суверен≥тет ”крањни ≥ т≥, хто голосно закликаЇ до знищенн¤ нашоњ держави, до в≥дторгненн¤ в≥д нењ риму. “обто, у боротьб≥ м≥ж прихильниками ≥ супротивниками ”крањни держава маЇ стати на нейтральну позиц≥ю. „и варто по¤снювати, кому забезпечить перемогу такий "нейтрал≥тет"? –еальн≥сть така: ск≥льки б не л¤кали "украњн≥зац≥Їю", але кожна нова украњнська школа в риму, кожен украњнський ун≥верситет, телеканал, рад≥останц≥¤, газета, б≥бл≥отека, культурний центр, ≥нтернет-сайт тощо Ч це об'Їктивне посиленн¤ позиц≥й ”крањни в риму. ј ¤кщо, не дай Ѕоже, ињв ≥ надал≥ проводитиме в риму пол≥тику в дус≥ побажань пана ƒубин¤нського, то збереженн¤ ц≥Їњ територ≥њ у склад≥ нашоњ держави стане справд≥ довол≥ примарним. ≤гор ЋосЇв, кандидат ф≥лософських наук, —евастополь ƒжерело: "”крањнська правда" |
¬ернутьс¤ на предыдущую страницу